Васильев Павло Миколайович [12(25) .12.1910—1937], російський радянський поет. Народився в р. Зайсан, нині Східно-казахстанської області. У віршах і поемах Ст («Пісня про загибель козачого війська», 1928—32; «Соляний бунт», 1933; «Хрістолюбовськие ситці», 1935—36) збережені побут дореволюційного семіреченського козацтва, з середовища якого вийшов автор, події Громадянської війни, колективізації. Для героїв Ст, як і для самого поета, характерний болісне подолання пережитків минулого на шляху до народної революційної правди. Остроконфліктная, що відображає соціальні протиріччя свого часу, поезія Ст відмічена силоміць і виразністю образів, що йдуть багато в чому від фольклору.
Соч.: Ізбр. вірші і поеми. [Вступ. ст. До. Зелінського], М., 1957; Вірші і поеми. [Вступ. ст. С. Залигина], 2 видавництва, Л., 1968.
Літ.: Гіркий М., Літературні забави, Собр. соч.(вигадування), т. 27, М., 1953; Косенко П. П., Павло Васильев. Повість про життя поета, А. А., 1967 (бібл.); Міхайлов Яскраво-червоний., Павло Васильев. Штрихи портрета, «Дружба народів», 1967 № 2.
