Варужан Данієл (21.4.1884—24.4.1915), вірменський поет. Народився в Західній Вірменії в селянській сім'ї. Вчився в школі мхитарістов у Венеції. Літературну діяльність почав в 1904. У збірці віршів «Погром» (1908) Ст описував вірменські погроми, боротьбу народу проти жорстокостей султанського режиму. Його основні теми — вірменське патріархальне життя, народний патріотизм («Серце племені», 1909). У віршах, пройнятих демократизмом, Ст оспівала праця селянина («Пісня хліба», видання 1921, посмертно). Вчившись в Бельгії, Ст стало очевидцем наростаючого робочого руху в Європі. У збірці «Язичеські пісні» (1912) він протиставив таким, що панує в капіталістичному товаристві несправедливості, жаданню наживи дух рицарства, благородства, безкорисливості. Одне з перших у вірменській поезії Ст писало про робітників («Перерва», «1-і Травня», «Вмираючий робітник», «Робітниця»). Він вітав Революцію 1905—07 в Росії. Став жертвою геноциду в Туреччині.
Літ.: Поезія Вірменії з прадавніх часів до наших днів, під ред. Ст Брюсова, М., 1916: Антологія вірменської поезії з прадавніх часів до наших днів, під ред. С. С. Арутюнянаї Ст Я. Кирпотіна, М., 1940.
