Валлер Макс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Валлер Макс

Валлер (Waller) Макс [також Зібель (Siebel) — псевдоніми; справжнє прізвище і ім'я Варломон (Warlomont) Моріс] (24.2.1860, Брюссель, — 6.3.1889, там же), бельгійський письменник. Писав французькою мовою Очолював групу письменників 80-х рр. «Молода Бельгія» ; боровся за національну самобутність бельгійської літератури. У збірці новел «Чудасії любові» (1883), «Поцілунок» (1888) Ст іронічно описувало життя брюссельських обивателів. Гумором і спостережливістю відмічені його романи «Безглузде життя» (1883), «Грета Фрідман» (1885), «Дезі» (1892, посмертно) і «Бригіта Остен» (1930, посмертно). У поезії Ст поєднуються жарт, іронія і сентиментальність («Флейта Зібеля», 1891). Ст належать також п'єси «Жанна Біжу» (1886), «Отрута» (1888), лекції з нової літератури і критичне дослідження про «Фаусте» І. В. Гете (1882).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення) — в кн.: Молода Бельгія. Сб. під ред. М. Веселовськой [М., би. р.].

  Літ.: André P., Max Waller et la Jeune Belgique, Brux., 1905: Charlier G., Hanse J., Histoire illustrée des lettres françaises de Belgique, Brux., [1958].

   І. Н. Пожарова.