Вайян (Vailland) Пиці (16.10.1907, Аси-ан-Мюльтьен, департамент Уаза, — 12.5.1965, поблизу р. Бурк-ан-Брес), французький письменник і громадський діяч. Член Французької компартії з 1952. Видавав сюрреалістичний журнал «Гран же» («Grand jeu», 1927). Учасник і літописець Руху Опору (роман «Дивна гра», 1945). Ст, переконавшись в модернізмі (есе «Сюрреалізм проти революції», 1948), відкрило в реалізмі можливості для витонченого психологічного аналізу (роман «Удари в спину», 1948), для історичного мотивування ідей і вчинків сина 20 ст (роман «Самотня молода людина», 1951), для виголошення вироку воєнщині (п'єса «Полковник Фостер визнає себе винним», 1951, російське переведення 1952) і вираження симпатій мільйонам фелахів (нариси «Що я бачив в Єгипті», 1952, російське переведення 1953). У 1953 Ст відвідав СРСР. У романі «Бомаськ» (1954, в російському переведенні — «Пьеретта Амабль», 1956) Ст проникливо розглянув всі класи французького суспільства, висунувши на авансцену пролетарську солідарність і людську велич героїв. По думці Ст, гонитва за щастям поодинці — пастка для робітника (роман «325 000 франків», 1955). Піддавшись духовній кризі, втративши історичний оптимізм, Ст в пізніх творах обмежило себе натуралістичною анатомією індивідуалістичних пристрастей (романи «Закон», 1957, «Свято», 1960) і психологічних казусів (роман «Форель», 1964). Але і в ці роки Ст протестував проти буржуазного обскурантизму (збірка есе «Холодний погляд», 1963).
Літ.: Евніна Е. М., Сучасний французький роман, 1940—1960, М., 1962; «Biblio», 1959 № 10 (№ присвячений Вайяну); F. N., Roger Vailland, «France nouvelle», 1965,19—25 mai № 1022; Brochier J. J., R. Vailland P., 1969.
