В'єтнамська мова, мова в'єтнамців, що живуть в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам), Південному В'єтнамі, а також в Камбоджі, Таїланді і Лаосі. На Ст я. говорять біля. 34,5 млн. чіл. (1969, оцінка). Питання про генетичні зв'язки Ст я. не вирішений. Безперечною вважається спорідненість Ст я. з мовою мионг. Існують дві гіпотези: прибічники першої відносять Ст я. до австроазіатськой сім'ї мов (німецькі учені Е. Кун, Ш. Вульф, австрійський, — Ст Шмідт французькі — Ж. Пшилуський, Р. Одрікур, американські, — П. До. Бенедикт, А. Конраді), другі — зараховують його в китайський Тибет мовну сім'ю (французький учений А. Масперо і ін.). Сучасне Ст я. представлений трьома діалектами.
В основу сучасного літературного Ст я. лягли два діалекти: північний і центральний. Письмова форма літературного Ст я. спирається на звуковий склад центрального діалекту і систему тонів північного діалекту. У ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) в усній мові нормованою вважається вимова м. Ханоя, в Південному В'єтнамі — вимова м. Сайгона.
Історичний процес розвитку Ст я. ділиться на 5 періодів: 1) древневьетнамський (з прадавніх часів до 110 до н.е.(наша ера), тобто до першого китайського завоювання); 2) китайського панування (з 111 до н.е.(наша ера) і до встановлення національної незалежності в 10 ст), коли співіснували кит.(китайський) яз.(мова) і Ст я.; 3) средневьетнамський (8—15 вв.(століття)), пов'язаний із створенням першої національної писемності на основі китайських ієрогліфів (тьи ном); 4) нововьетнамський період (15—18 вв.(століття)) — розквіт національної літератури і створення писемності на латинській основі (тьи куок нги; 5) період формування загальнонаціональної літературної мови (з початку 19 ст).
В сучасному літературному Ст я. 11 голосних і 22 приголосні фонеми. Є також півголосні дифтонги і трифтонги. Звукових буд характеризуються наявністю 6 складових тонів. У Ст я. існує взаємна співвіднесена фонетичних і морфологічних одиниць — складу і морфеми: склад, як правило, збігається з морфемою. У лексичному складі Ст я. велика кількість китаїзмов (близько 60%).
Граматичне формоутворення в Ст я. — агглютінатівноє (особливо відовременниє форми дієслова). По типологічних властивостям Ст я. відноситься до ізолюючих мов. Лексико-граматичні класи (частини мови) виділяються з врахуванням синтаксичних стосунків між словами, а також морфологічної структури слова. Синтаксичні стосунки в Ст я. виражаються більш менш твердим порядком слів, службовими словами і інтонацією.
Літ.: В'єтнамська мова, М., 1960; Мхитарян Т. Т., Фонетика в'єтнамської мови, М., 1959; Nguyen Kim Thán, Nghiên cúu v’ê Ngu’ pháp tiê’ng Viêt, tâp 1—2, Hànôi, 1963—64.
