Бір (Bier) Август (24.11.1861, Хельзен, Вальдек, — 12.3.1949, Зауен, Бранденбург), один з основоположників німецької хірургії. Вивчав медицину в Берліні, Лейпцігу, Килі. У Килі працював у відомого хірурга Ф. Есмарха. З 1899 завідувач кафедрою хірургії в Грейфсвальде, з 1904 в Бонні. З 1907 директор Вищої школи фізичного виховання в Берліні. Основні роботи з проблеми кісткового туберкульозу, гіперемії як лікувального методу при інфекційних процесах; дослідження по регенерації тканин. Би. ввів оригінальну методику кістковопластичних ампутацій із створенням опорної кукси; вперше опублікував (1901) метод спинномозкової анестезії, розвинув вчення про венозну анестезію (1909) і про запалення.
Соч.: Über plastische Bildung tragfähiger Stumpfe nach Unterschenkelamputation, «Archiv für klinische Chirurgie», 1893, Bd 46; Amputationen und Exartikulationen, «Sammlung klinischer Vorträge. Neue Folge», 1900 № 264; Beobachtungen über Knochenregeneration, там же, 1913, Bd 10; Die konservative Behandlung der sogenannten chirurgischen Tuberculose, там же, 1921, Bd 116, S. 162; Штучна гіперемія як метод лікування, пер.(переведення) з йому.(німецький), Ярославль, 1906; Оперативна хірургія, т. 1—6, пер.(переведення) з йому.(німецький), Л., 1928—35 (співавтор).
Літ.: Разумовський Ст І., Алкоголізація нервових стволів як метод лікування ангио-ськлеротічної гангрени, Дніпропетровськ, 1923; Festschrift für August Bier, «Archiv für klinische Chirurgie», 1921, Bd 118; Klapp R., A. Bier, «Chirurgie», 1931, Bd 3, S. 953.
