Біологічна програма міжнародна (МБП; International Biological Program, IBP), багатолітня програма вивчення в масштабі всієї планети біологічній продуктивності природних і створених людиною рослинних і тваринних співтовариств (організаційно здійснюється з 1964). Кінцева мета МБП — виявити основні закономірності розподілу і відтворення органічних речовин на користь найбільш раціонального використання їх людиною і здобуття максимальної продуктивності на одиницю площі в природних або культурних умовах. Відповідно до цього МБП включає вивчення всіх природних чинників, що визначають біологічну продуктивність рослинних і тваринних організмів і їх співтовариств. У завдання МБП входить також вивчення пристосовності людини до різних умов життя (Крайня Північ, високогірні райони і т.д.). Девіз МБП — «Біологічні основи продуктивності біосфери і добробут людства». Необхідність здійснення МБП виникла унаслідок стрімкого зростання населення земної кулі і недоліку продуктів харчування. Зростання населення вимагає значного підвищення виробництва харчових продуктів і раціонального використання природних ресурсів, що може бути досягнуте лише на основі наукового підходу до господарювання в межах біосфери, в цілому. Здійснення МБП повинне привести до оцінки всієї планети як системи, здатної підтримувати життя. Ідея проведення МБП зародилася в групи біологів (в т.ч. і радянських) у зв'язку з успішним здійсненням Міжнародного геофизичного року . Попередню програму біологічних досліджень розробили Міжнародний союз біологічних наук і Міжнародна рада наукових союзів в 1960. Вона була розглянута в 1961 на Генеральній асамблеї Міжнародного союзу біологічних наук в Амстердамі, після чого був створений комітет з проведення МБП, до якого увійшли представники міжнародних союзів по біології, біохімії, фізіології і географії. У 1964 в Парижі Генеральна асамблея МБП затвердила статут МБП і основні напрями її діяльності. Учасниками МБП є національні академії наук і аналогічні ним установи країн — учасниць МБП. У роботі по МБП беруть участь також Міжнародна рада наукових союзів, Міжнародний союз біологічних наук, Міжнародний союз біохімії, Міжнародний союз фізіологічних наук і Міжнародний географічний союз. Адміністративні органи МБП — Спеціальний комітет з проведення МБП і його Бюро, підзвітні Генеральній асамблеї. До складу Спеціального комітету входять президент, 4 віце-президенти, науковий директор, представники союзів, керівники (конвінери) секційних комітетів голова фінансового комітету і регіональні представники групи країн. Президентом до 1969 був Ж. Бер (Швейцарія), з 1969 — Ф. Бурлієр (Франція). У кожній країні, що бере участь в МБП, створений національний комітет з проведення МБП. Радянський національний комітет очолює академік Би. Е. Биховський.
Проведення МБП здійснюється 7 секціями (позначаються латинськими буквами): РТ — продуктивність наземних співтовариств; РР — продукційні процеси; СТ — охорона наземних співтовариств; PF — продуктивність прісноводих співтовариств; PM — продуктивність морських співтовариств; НА — пристосовність (адаптація) людини; UM — використання і відтворення біологічних ресурсів. Створені також спеціальні проекти: «Аква» — по охороні внутрішніх водоймищ наукового значення, «Тельма» -— по охороні і вивченню боліт і торф'яників. При МБП створена комісія з глобальних базових біологічних станцій, що готує проект постійної усесвітньої мережі біологічних станцій для вивчення тенденцій зміни біологічного середовища з метою своєчасного запобігання необоротним змінам. Термін досліджень по МБП 8 років: з 1964 по 1967 — організаційний період, з 1967 по 1972 — операційний. Для інформації про хід проведення МБП Спеціальний комітет видає бюлетень «Новості МБП» («IBP News», з 1964) і інформаційний листок «Біосфера» («The Biosphere», з 1967). Генеральні асамблеї скликаються раз в 2 роки, засідання Спеціального комітету — раз на рік, засідання його Бюро — 2 рази в рік.
