Б е лиє з е млі (обеленни е , або обельниє), в Російському державі 16—17 вв.(століття) землі світських і духовних феодалів, населення яких звільнялося від сплати державних податків. Би. з. найчастіше були поміщицькими. Згідно із законом, ізда н ному близько 1591, «обілялася» рілля тих поміщиків, які особисто несли військову службу і жили в своїх маєтках. У 17 ст з введенням двору як одиниця обкладення від обкладення повністю звільнялося вже всяке панське заорювання. У містах, в особливій слободі на Б. з. світських і церковних феодалів жили залежні від них люди, в т.ч.(у тому числі) колишні люди посадників, що займалися ремеслом і торгівлею, і, також в особливій слободі, — служиві люди по приладу ( беломестниє козаки, драгуни і т.д.). люди Посадників протестували проти того, що торгово- промислове населення «білої слободи» в містах, особливо приватновласницької слободи, було звільнено від несення посадника тягла. Після Московського повстання 1648 уряд задовольнив вимога людей посадників — приватновласницька «біла слобода» була конфіскована, а їх населення приписане до посадів.
