Білоцерківський договір 1651, поміщений між українським гетьманом Богданом Хмельницьким і комісарами польського уряду (гетьман М. Потоцкий і ін.) під Білою Церквою 18(28) вересня під час війни українського народу проти феодальної Польщі. По Б. д. козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство. Український гетьман повинен був підкорятися польському коронному гетьманові і не мав права зовнішніх стосунків. Він зобов'язаний був також розірвати союз з кримським ханом. Шляхті Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств надавалося право повертатися в свої маєтки; всі кріпаки, що стали козаками, повинні були повернутися під владу шляхти. Реєстр козаків скорочувався удвічі — до 20 тис. чіл. Польща фактично не змогла скористатися умовами договору, т.к. победоносноє продовження визвольної війни привело до його анулюванню (1652). Текст договору опублікований в книзі «Пам'ятники, видані Київською комісією для розбору древніх актів», 2 видавництва, т. 2, До., 1898, с. 598—602.
Літ.: Голобуцкий Ст, Дипломатична історія визвольної війни українського народу 1648-1654гг., До., 1962.
