Білоцерківський для Білля Володимир Наумович [28.12.1884 (9.1.1885), Александрія Херсонської губернії, — 1.3.1970, Москва], російський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв (1935). Член КПРС з 1917. 8 років плавав матросом на парусних шхунах і пароплавах російського і англійського торгівельного флоту; близько 7 років провів в США — був чорноробом, мийником вікон. У 1917 повернувся до Росії. Брав участь в Громадянській війні. Почав друкуватися в 1918. У 1920 опублікував збірку розповідей «Сміх крізь сльози». П'єси «Біфштекс з кров'ю» (1920), «Ехо-камера», (1924) і «Ліво рулюючи» (1925) — про міжнародну солідарність робітників. У кращому творі — п'єсі «Шторм» (1926) вперше на радянській сцені показані провідна роль партії в соціалістичному перетворенні країни, поезія творчої праці. Б. належать також п'єси «Штиль» (1927), «Луна зліва» (1928), «Голос надр» (1929). «Життя зве» (1934), «Колір шкіри» (1948, пост.(постанов) під назвою «Довкола рингу», 1949). Кращі твори Б. відрізняються соціальною гостротою, динамічністю, публіцистічностью. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Вибране. [Вступ. ст. Би. Ростоцкого], М., 1954; П'єси, М., 1955; Дорога життя. Розповіді, М., 1959; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники, т. 1, М., 1959.
Літ.: Рудніцкий До., Білоцерківський для Білля, в кн.: Портрети драматургів, М., 1961.
