Білоруський театр акад. ім. Янки Купали
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Білоруський театр акад. ім. Янки Купали

Білоруський театр академічний їм. Янки Купали, старий драматичний театр БССР. Створений в Мінську в 1920 під назвою Білоруський державний театр (з 1926 — Білоруський 1-й державний драматичний театр). До його складу увійшли актори, що працювали в «Першому товаристві білоруської драми і комедії», в напівпрофесійних і любительських колективах. У 1921—31 театром керував Е. А. Міровіч, що виховав покоління майстрів національної сцени. У перші роки театр ставив головним чином історичні і фольклорні білоруські п'єси: «На купалье» Чарота (1921), «Кастусь Каліновський» і «Машека» Міровіча (1923) і ін. Найбільш значні роботи театру — постановки п'єс національного репертуару. Серед кращих спектаклів: «Міст» Романовіча (1929), «Гута» Кобеца (1930), «Вітчизна» Чорного (1932), «Партизани» (1938) і «Хто сміється останнім» (1939) Кропива, «Вовки і вівці» Островського (1936), «Загибель вовка» Самуйленка (1939), «Останні» Горького (1937), «Павлінка» Купали (1944), «Ромео і Джульєта» Шекспіра (1946), «Костянтин Заслонів» Мовзона (1947), «Даруйте, будь ласка!» Макаєнка (1954), «Кремлівські куранти» (1956) і «Третя патетична» (1959) Погодіна, «Льовоніха на орбіті» Макаєнка (1961), «Завірюха» Леонова (1965), «Люди на болоті» по Мележу (1966) і ін. Кращі роботи театру відрізняються великою життєвою психологічною правдою, соціальною гостротою, тонким відчуттям ансамблю. У 1940 театр був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. У 1944 йому привласнено ім'я Я. Купали, в 1955 — звання академічного театру. У театрі працювали: Ст І. Владомірський, О. Ст Галина, Р. П. Глебов, Р. Ю. Грігоніс, Ф. П. і І. Ф. Ждановіч, Ст Н. Криловіч, Л. М. Літвінов, Би. Ст Платонов, До. Н. Санников, Би. Ст Ерін. У трупі (1970): народні артисти СРСР П. С. Молчанов, Л. Р. Рахленко, Л. І. Ржецкая, 3. Ф. Стомма; народні артисти БССР М. С. Белінськая С. С. Бірілло, 3. І. Броварська, Ст І. Дедюшко, Н. Н. Еременко, Р. Н. Кошельникова, Р. До. Макарова, Ст Н. Полло, С. М. Станюта, Ст П. Тараса, І. Б.Шатілло. Головний режіссер—заслуженний діяч мистецтв РРФСР Т. А. Кондрашов, головний художник — заслуженого на діяча мистецтв БССР А. Б. Грігорьянц.

  Літ.: Няфед Вул., Беларуськi театр» Нарис гисториi, Miнськ, 1959.