Білоголова українська порода великої рогатої худоби, порода молочного напряму. Створена на Україні в кінці 19 ст схрещуванням місцевої поліської худоби з голландським. Тулуб подовжений, вузький, спина недостатньо рівна, зад часто свіслий, кришеобразний і звужений, кістяк легкий, мускулатура слабо розвинена. Масть червона або чорна, голова, черево, ноги і кінець хвоста білі. Жива маса биків 800—850 кг, найбільша до 1100 кг; корів 400—450 кг, в кращих господарствах 550 кг Удій 2500—3000 кг, рекордний 12339 кг молока за лактацію. Жирність молока 3,5—3,8%. Племінну роботу ведуть у напрямі підвищення молочності і жірномолочності, виправлення екстер'єрних недоліків. Худобу розводять головним чином «в собі», застосовували також ввідне схрещування з биками чорно-строкатою і симментальськой порід. Райони розведення: Житомирська, Київська, Вінницька і Хмельницька області. Ведучі племінні господарства: Антонінський племзавод Хмельницької області, експериментальне господарство «Терезіно» Київської області.
Літ.: Кравченко М. А., Бipюкова Є. С., Аналiз племiнноϊ роботі з худиною бiлоголовоϊ yкpaϊнськоϊ породи, «Науковi працi. Киϊвська дослiдна станцiя тварінніцтва», 1960, т. 6; Скотарство. Велика рогата худоба, т. 1, М., 1961.
