Білдердейк (Bilderdijk) Віллем (7.9.1756, Амстердам, — 18.12.1831, Харлем), нідерландський поет, філолог, історик. Представник релігійно-містичного напряму в нідерландському романтизмі. Був адвокатом. У роки Батавськой республіки Би. — прибічник монархії — емігрував (1795). Після повернення на батьківщину після освіти в 1806 Голландського королівства став бібліотекарем Людовика Бонапарта. Автор багаточисельних дидактичних («Життя в селі», 1802, «Мистецтво поезії», 1809, «Світ духів», 1811) і ліричних («Звільнення Голландії», т. 1—2, 1813—14) поем, гімнів («Біллем Фредерік», 1815) і ін. Автор філологічної праці «Принципи етимології» (1831). «Історія вітчизни» (13 тт.), видана після смерті Б. його учнями (1853), написана в абсолютистському дусі, як і його трагедії («Флоріс V», «Кормак»).
Соч.: Dichtwerken, deel 1 — 15, Haarlem, 1856—59.
Літ.: Kollewijn R. A., Bilderdijk. Zijn leven en zijn werken, deel 1—2, Amst., 1891: Bavinck Н., Bilderdijk als denker en dichter, Kampen, 1906; Jong М. J. G. en ZAAI W., Bilderdijk W. Een overzicht van zijn leven en een keuze uit zijn werken, Kampen, 1960.
