Бікбай Баязіт Гаязітовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бікбай Баязіт Гаязітовіч

Бікбай Баязіт Гаязітовіч [9(22) .1.1909, село Калтай, нині Кумертаукського району, — 2.9.1968, Уфа], башкирський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Башкирською АССР (1957). Народився в сім'ї сільського вчителя. Перша збірка віршів «Поточні дні» вийшов в 1932. Автор книг про життя башкирських трудящих — «За лісом» (1934), «Сонячний день» (1934), «Світла земля» (1941), збірок військових віршів «Я славлю землю» (1941) «Хусточка»(1942), «Вогненні рядки» (1943). Би. виступає і як драматург: п'єси «Карлугас» (1938), «Батьківщина зве» (1941), «Діти однієї сім'ї» (1942), «Салават» (1940—54), «Кахим Туривши» (1957). Тема романа «Коли розливається Акселян» (1956) — соціалістичне перетворення башкирського села.

  Соч.: Ћгайланма еçэрзэр, Офе, 1959; Аkсеське, Ефе, 1963; Пьесалар, Офе, 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, Уфа, 1949; Дорога. [Лірика, драма], Уфа, 1955.

  Літ.: Бараг Л. Р. і Хатіров Ф. М., Творчість Баязіта Бікбая, в кн.: Історія башкирської радянської літератури, ч. 2, Уфа, 1961.