Біг, бек, бий, бій (тюрк. — володар, пан, князь, синонім арабського амір, або емір ) , титул родоплеменной, а потім феодальній знаті в країнах Близького і Середнього Сходу. У Туреччині з 2-ої половини 19 ст також форма звернення; скасований в 1934. У Тунісі Б. з 1705 по 1957 — спадковий правитель країни. У деяких районах Ірану титул Би. носять правителі племен.
На території, що нині входить до СРСР, вперше зустрічається в 14 ст, коли хан Золотої Орди Узбек привласнив титул Би. монгольським феодалам — нойонам, що прийняв мусульманство. Титул Би. міг бути спадковим або отримувався шляхом того, що подарувало. На Кавказі бекамі називали у тюркських народів дворян. У з'єднанні з власним ім'ям слово Б. ставилося після імені.
