Бібіков Олександр Ілліч [30.5(10.6) .1729, Москва, — 9(20) .4.1774, Бугульма], російський державний діяч, генерал-аншеф. Почав військову службу в 1746, висувався в Семирічній війні 1756—63. У 1767 голова комісії із складання Укладення 1767. Здобув популярність як жорстокий приборкувач народних рухів. У 1763—64 очолював каральну експедицію проти повсталих заводських селян Уралу. У 1771 пригнічував повстання в польських областях. У 1773 — початку 1774 був наділений необмеженими повноваженнями при придушенні Селянської війни під буттям на чолі Е. І. Пугачева, проте в розпал каральної експедиції помер.
Літ.: Бібіков [А. А.], Записки про життя і службу А. І. Бібікова, М., 1865; Пушкін А. С., Історія Пугачова, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 8 М., 1965.
