Бєлград, Београд (Beograd), столиця Югославії (СФРЮ) і Соціалістичної республіки Сербії. Б. розташований на висоті близько 110 м-код над рівнем морить на правом берегу Дунаю, при впаданні в нього р. Сави, в перехрестя важливих річкових і сухопутних доріг, ведучих із Західної Європи на Близький і Середній Схід, на стику Среднедунайськой низовини і гірничо-горбистої Шумадії. Клімат помірний, континентальний. Середня температура січня — 0, 2°С липня 22,2°С. Опадів 634 мм в рік.
Би. почав швидко зростати після утворення югославської держави (у 1918), коли він став його столицею. Населення Б. виросло з 112 тис. чіл. у 1921 до 252 тис. в 1930, 385 тис. в 1948, 457 тис. в 1953, 778 тис. чіл. у 1969. Площа міста 182,45 км 2 .
Міське управління. В адміністративному відношенні Б. підпорядкований безпосередньо республіканським органам Сербії. Органом влади і самоврядності є міська ськупщина, що складається з 5 палат: міського веча і 4 веч трудової співдружності (по економіці, по культурі і освіті, по соціальній політиці і охороні здоров'я, організационно-політічеськой). Члени міської ськупщини обираються громадськими ськупщинамі строком на 4 роки (кожні 2 роки переобирається половина складу ськупщини). Б. розділяється на 9 міських і 4 приміських общини, в кожній з яких населенням обираються громадські ськупщини, що складаються з двох палат: громадського веча і веча трудової співдружності. Громадське віче обирається громадянами, що досягли 18 років, віче трудової співдружності — громадянами, що працюють на підприємствах, в установах, ремісниками.
І. П. Ільінський.
Історична довідка. У старовині на території Б. було укріплене поселення кельтів — Сингидунум, потім однойменне римське місто (1 ст до н.е.(наша ера)—4 ст н.е.). У 6 ст місто належало Візантії. Під сербською назвою Б. вперше згадується в 9 ст У 9—10 вв.(століття) Б. володіли болгари, в 11— 12 вв.(століття) він знаходився під владою Візантії, а потім болгар, угорців, сербів. З 1427 угорська погранична фортеця, в стенів якої в 1456 військ угорського полководця Я. Хуньяді розбили армію турецького султана. У 1521 Би. був захоплений турками. Під час австро-турецьких воєн Би. тричі переходив в руки австрійців (1688—1690, 1717—39, 1789—91). У 1806 звільнений від турецького іга Б. став столицею сербського князівства (з 1882 — королівство). У 1813—30 знаходився під владою турок, які до 1867 утримували за собою фортецю, розташовану в центрі міста. Під час 1-ої світової війни Б. був двічі окупований австрійськими військами (18 листопада—2 грудня 1914 і 26 вересня 1915—18 жовтня 1918). 1 грудня 1918 Би. став столицею Королівства сербів, хорватів і словенських (з 1929 — Югославія). 13 квітня 1941 Би. був захоплений фашистською Німеччиною, 20 жовтня 1944 звільнений військами Радянської Армії і Народно-визвольної армії Югославії. У листопаді 1945 Би. був проголошений столицею ФНРЮ (з 1963 — СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія)).
Економіка. Би. — найбільший економічний центр Югославії. Зі всього економічно активного населення Б. (жовтень 1966) 293,6 тис. чіл. на промисловість доводиться 82,5 тис. чіл., будівництво 39,4 тис., транспорт 26,3 тис., торгівля і послуги 48,7 тис., ремесла 27,8 тис. чіл. Би. — важливий транспортний вузол. Вантажообіг залізничного вузла 3,5 млн. т; пасажирські перевезення 6,4 млн. чіл., вантажообіг річкового порту 2,9 млн. т (1966). Авіаційні зв'язки обслуговує аеропорт в Сурчине. У Б. зосереджено близько 170 промислових підприємств, з них 17 мають понад 1 тис. зайнятих. У Б. і його передмістях (Земун, Железник, Раковіца і ін.), економічно тісно пов'язаних із столицею, розміщуються підприємства металообробні і машинобудівні (авто- і авіабудування, сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного машинобудування і ін.), хімічна, текстильна (головним чином шерстяна), шкіряна, взуттєва, деревообробна і паперова, харчова (мука мясоконсерви, цукор і ін.). Поліграфічна справа.
Л. А. Авдєїчев.
Архітектура і планування. Історичне ядро Б. — Верхня і Нижня фортеці на горбистому правом бережу Сави у впадання її до Дунаю (залишки кам'яних римських і середньовічних стенів, зміцнення і башти 18 ст в парку Калемегдан). Серед споруд 17 — почала 19 вв.(століття) — мечеть Байраклі-Джамія (около1690) ліцей Доситея Обрадовіча (середина 18 ст), будинок князя Любіци (1829—36) і ін. Регулярне планування і забудова центру Б. відносяться в основному до 2-ої половини 19 — почала 20 вв.(століття) (споруди у дусі еклектики: Народний театр, Старий палац, ансамбль площі Теразіє, бульвари і парки). Після 1945 забудовується центр (площа Маркса і Енгельса), споруджені спортивні і торгівельні комплекси, Бєлградський промисловий ярмарок. У 1960-х рр. на лівому березі Сави будується сучасний вільний по плануванню комплекс Нового Бєлграда (будівля Союзного виконавчого веча, студентське містечко, житлові і суспільні будівлі, бульвар ним. Ленина).
В Би. знаходяться Сербська АН(Академія наук), університет (з 1863). Музеї — Народний музей (з пам'ятниками історії, археології, етнографії, югославського і зарубіжного мистецтва), Музей сучасного мистецтва, Міський музей, Музей прикладного мистецтва, Етнографічний музей Художня галерея м. Бєлграда. Зоопарк.
В 20 км. від Би., на горі Авала — пам'ятники Невідомому солдатові (1934—38, скульптор І. Мештровіч) і радянським героям (членам радянської військової делегації, загиблим при авіаційній катастрофі в 1964; 1965, скульптор Й. Кратохвіл).
Л.С. Алешина.
Літ.: Хронологиjа напредног раднічког і народноослободілачког покрета Београда, Београд, 1960; Novi Beograd, Beograd, 1961.
