Бєлград
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бєлград

Бєлград, Београд (Beograd), столиця Югославії (СФРЮ) і Соціалістичної республіки Сербії. Б. розташований на висоті близько 110 м-код над рівнем морить на правом берегу Дунаю, при впаданні в нього р. Сави, в перехрестя важливих річкових і сухопутних доріг, ведучих із Західної Європи на Близький і Середній Схід, на стику Среднедунайськой низовини і гірничо-горбистої Шумадії. Клімат помірний, континентальний. Середня температура січня — 0, 2°С липня 22,2°С. Опадів 634 мм в рік.

загрузка...

  Би. почав швидко зростати після утворення югославської держави (у 1918), коли він став його столицею. Населення Б. виросло з 112 тис. чіл. у 1921 до 252 тис. в 1930, 385 тис. в 1948, 457 тис. в 1953, 778 тис. чіл. у 1969. Площа міста 182,45 км 2 .

  Міське управління. В адміністративному відношенні Б. підпорядкований безпосередньо республіканським органам Сербії. Органом влади і самоврядності є міська ськупщина, що складається з 5 палат: міського веча і 4 веч трудової співдружності (по економіці, по культурі і освіті, по соціальній політиці і охороні здоров'я, організационно-політічеськой). Члени міської ськупщини обираються громадськими ськупщинамі строком на 4 роки (кожні 2 роки переобирається половина складу ськупщини). Б. розділяється на 9 міських і 4 приміських общини, в кожній з яких населенням обираються громадські ськупщини, що складаються з двох палат: громадського веча і веча трудової співдружності. Громадське віче обирається громадянами, що досягли 18 років, віче трудової співдружності — громадянами, що працюють на підприємствах, в установах, ремісниками.

  І. П. Ільінський.

  Історична довідка. У старовині на території Б. було укріплене поселення кельтів — Сингидунум, потім однойменне римське місто (1 ст до н.е.(наша ера)—4 ст н.е.). У 6 ст місто належало Візантії. Під сербською назвою Б. вперше згадується в 9 ст У 9—10 вв.(століття) Б. володіли болгари, в 11— 12 вв.(століття) він знаходився під владою Візантії, а потім болгар, угорців, сербів. З 1427 угорська погранична фортеця, в стенів якої в 1456 військ угорського полководця Я. Хуньяді розбили армію турецького султана. У 1521 Би. був захоплений турками. Під час австро-турецьких воєн Би. тричі переходив в руки австрійців (1688—1690, 1717—39, 1789—91). У 1806 звільнений від турецького іга Б. став столицею сербського князівства (з 1882 — королівство). У 1813—30 знаходився під владою турок, які до 1867 утримували за собою фортецю, розташовану в центрі міста. Під час 1-ої світової війни Б. був двічі окупований австрійськими військами (18 листопада—2 грудня 1914 і 26 вересня 1915—18 жовтня 1918). 1 грудня 1918 Би. став столицею Королівства сербів, хорватів і словенських (з 1929 — Югославія). 13 квітня 1941 Би. був захоплений фашистською Німеччиною, 20 жовтня 1944 звільнений військами Радянської Армії і Народно-визвольної армії Югославії. У листопаді 1945 Би. був проголошений столицею ФНРЮ (з 1963 — СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія)).

  Економіка. Би. найбільший економічний центр Югославії. Зі всього економічно активного населення Б. (жовтень 1966) 293,6 тис. чіл. на промисловість доводиться 82,5 тис. чіл., будівництво 39,4 тис., транспорт 26,3 тис., торгівля і послуги 48,7 тис., ремесла 27,8 тис. чіл. Би. — важливий транспортний вузол. Вантажообіг залізничного вузла 3,5 млн. т; пасажирські перевезення 6,4 млн. чіл., вантажообіг річкового порту 2,9 млн. т (1966). Авіаційні зв'язки обслуговує аеропорт в Сурчине. У Б. зосереджено близько 170 промислових підприємств, з них 17 мають понад 1 тис. зайнятих. У Б. і його передмістях (Земун, Железник, Раковіца і ін.), економічно тісно пов'язаних із столицею, розміщуються підприємства металообробні і машинобудівні (авто- і авіабудування, сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного машинобудування і ін.), хімічна, текстильна (головним чином шерстяна), шкіряна, взуттєва, деревообробна і паперова, харчова (мука мясоконсерви, цукор і ін.). Поліграфічна справа.

  Л. А. Авдєїчев.

  Архітектура і планування. Історичне ядро Б. — Верхня і Нижня фортеці на горбистому правом бережу Сави у впадання її до Дунаю (залишки кам'яних римських і середньовічних стенів, зміцнення і башти 18 ст в парку Калемегдан). Серед споруд 17 — почала 19 вв.(століття) — мечеть Байраклі-Джамія (около1690) ліцей Доситея Обрадовіча (середина 18 ст), будинок князя Любіци (1829—36) і ін. Регулярне планування і забудова центру Б. відносяться в основному до 2-ої половини 19 — почала 20 вв.(століття) (споруди у дусі еклектики: Народний театр, Старий палац, ансамбль площі Теразіє, бульвари і парки). Після 1945 забудовується центр (площа Маркса і Енгельса), споруджені спортивні і торгівельні комплекси, Бєлградський промисловий ярмарок. У 1960-х рр. на лівому березі Сави будується сучасний вільний по плануванню комплекс Нового Бєлграда (будівля Союзного виконавчого веча, студентське містечко, житлові і суспільні будівлі, бульвар ним. Ленина).

  В Би. знаходяться Сербська АН(Академія наук), університет (з 1863). Музеї — Народний музей (з пам'ятниками історії, археології, етнографії, югославського і зарубіжного мистецтва), Музей сучасного мистецтва, Міський музей, Музей прикладного мистецтва, Етнографічний музей Художня галерея м. Бєлграда. Зоопарк.

  В 20 км. від Би., на горі Авала — пам'ятники Невідомому солдатові (1934—38, скульптор І. Мештровіч) і радянським героям (членам радянської військової делегації, загиблим при авіаційній катастрофі в 1964; 1965, скульптор Й. Кратохвіл).

  Л.С. Алешина.

 

  Літ.: Хронологиjа напредног раднічког і народноослободілачког покрета Београда, Београд, 1960; Novi Beograd, Beograd, 1961.

Бєлград. Парк Калемегдан.

Бєлград. Будівля ЦК Союзу комуністів Югославії (зліва) і будівля Союзного виконавчого веча в Новому Бєлграді.

Бєлград. Площа Теразіє.

Бєлград.

Бєлград. Готель «Метрополь». 1958. Архітектор Д. Брашован.

Бєлград. Центр міста. В глибині — будівля Союзної народною ськупщини.

Бєлград. Бульвар імені Леніна в Новому Бєлграді.

Бєлград. Адміністративна будівля. 1957—62. Архітектор Н. Добровіч.

Бєлград. Гора Авала. Пам'ятник Невідомому солдатові.

Бєлград. Поштамт. На передньому плані — скульптурна група роботи Т. Росандіча, 1930-і рр.

Бєлград. Бєлградський промисловий ярмарок. 1953. Архітектор М. Пантовіч і ін.

Бєлград. Житловий комплекс в Новому Бєлграді.

Бєлград. Будівля Союзної народною ськупщини.