Бєлградський університет
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бєлградський університет

Бєлградський університет, найбільший вищий учбовий заклад Югославії. Заснований в Бєлграді в 1863 як коледж з 3 факультетами: філософським, юридичним і технологічним. Статут університету отримав в 1905 і складався з 9 факультетів і 1 коледжу. У 1954 був реорганізований, відповідно до виданого в тому ж році Закону про вищу освіту були організовані нові факультети і відкриті факультети в інших містах країни.

  В 1968/69 навчальному році в Би. в. були 24 факультети. У Бєлграді — 18 факультетів (архітектурний, ветеринарний, горно-геологічний, природно-математичний, інженерно-комунальний, інженерно-механічний, електротехнічний, лісотехнічний, медичний, сільськогосподарський, стоматологічний, технологічний, транспортний, фармацевтичний, філологічний, філософський, економічний і юридичний) і Вища фізкультурна школа. Останні факультети знаходяться в інших містах: у р. Бор — гірничо-металургійний; у Пріштіне — інженерний, філософський, права і економіки, в Тітограде — інженерний і економічний.

  В 1968/69 навчальному році в університеті виучувалися понад 43 тис. студентів, працювало близько 3000 викладачів. Є бібліотека ним. Светозара Марковича (заснована в 1919), що налічує (1969) понад 500 тис. томів.

   Ст З. Клепіков.