Бьернсон (Bjærnson) Бьернстьерне Мартініус (8.12.1832, Квікне, — 26.4.1910, Париж), норвезький письменник, театральний і суспільний діяч. Боровся за національну незалежність Норвегії, проти мілітаризму. Очолюючи Норвезький театр в Бергене (1857—58) і Крістіанійський театр (1865—67), прагнув затверджувати національний репертуар. Рання творчість Би. носить романтичний характер: історичні драми «Між битвами» (1858), «Король Сверре» (1861), «Марія Стюарт, королева Шотландії» (1864), «Сигурд Крестоносец» (1872), повести з селянського життя: «Сюнневе Сульбаккен» (1857), «Рибалка» (1868) і ін. У реалістичних соціальних драмах Би. «Банкротство» (1875), «Нова система» (1878), «Редактор» (1875), дилогії «Зверху наших сил» (1883—95) і ін. піддалася серйозній критиці буржуазна дійсність. Суперечливо вирішуються соціальні і етичні проблеми в пізній творчості Б.; пороки буржуазного суспільства Б. розглядає як відхилення від норми: романи «Прапори віють над містом і над гаванню» (1884, російське переведення «Нові віяння», 1893), «По божій дорозі» (1889) і ін. П'єси Б. ставилися в Росії в кінці 19 — початку 20 вв.(століття) Нобелівська премія (1903).
Соч.: Samlede digter verker, bd 1—9, Oslo — Kbh., 1919—20; Samlede verker, bd 1—13, Oslo, 1932—33; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—12, До. — Хар., 1893—97; Собр. соч.(вигадування), т. 1—7, М., 1910—14; Вибране, М., 1959.
Літ.: Брандес Р., Би. Бьернсон, Собр. соч.(вигадування), т. 1, СП(Збори постанов) Би, 1909; Мерінг Ф., Бьернсон, в його кн.: Літературно-критичні статті, т. 2, М-код.—Л., 1934; Неустроєв Ст П., Лицар світу і демократії, «Іноземна література», 1960 № 4; Bjærnson Вjærn, Ст Bjærnson, Oslo, 1932; Mjæen A., Erindringer om B. Bjærnson, Oslo, 1951.
