Бухарська операція 1920, бойові дії частин Червоної Армії (близько 9 тис. чіл., 230 кулеметів, 40 знарядь, 5 бронепоїздів, 11 літаків і декілька бронеавтомобілів) під командуванням М. В. Фрунзе за підтримки революційних бухарських загонів (близько 5 тис. чіл.) проти військ бухарського еміра 29 авг.(серпень) — 2 сент.(вересень) 1920 під час Громадянської війни. Армія еміра (16 тис. чіл., 16 кулеметів, 23 знаряддя) займала головними силами район Старої Бухари і окремими загонами — Хатирчи і Керміне. У районі перевалу Тахтакарача, Шахрісабза і Карши діяли загони бухарських беков (понад 27 тис. чіл.). 23 серпня трудящі Бухари почали повстання в Чарджуйськом бекстве і звернулися за допомогою до радянської республіки Туркестану. Б. о. почалася узяттям радянськими військами спільно з повсталими Старого Чарджуя 29 серпня. Створений тут ревком звернувся до трудящих Бухари із закликом до боротьби проти емірату. 2 вересня штурмом була узята Стара Бухара, а 8 жовтня 1920 була проголошена Бухарська народна радянська республіка .
Літ.: М. В. Фрунзе на фронтах громадянської війни. Сб. документів, М., 1941: Історія громадянської війни в СРСР, т. 5, М., 1961; Історія Узбецької РСР, т. 2, Таш., 1957.
