Бутирін Яків Петрович (1884 — 24.2.1919), діяч революційного руху в Росії, активний учасник встановлення Радянської влади на Північному Кавказі. Член РСДРП з 1903 (меншовик). Член Комуністичної партії з 1919. Народився в бідній селянській сім'ї у Воронежській губернії. У Тіфлісе вчився в же.-д.(железнодорожний) училище. Працював в Закавказзі. За участь в Революції 1905—07 був засланий в Архангельську губернію. Після втечі вів нелегальну революційну роботу в Екатерінославе і П'ятигорську. Після Лютневої революції 1917 голова П'ятигористої ради. Учасник 1-го з'їзду Рад в червні 1917 в Петрограді. Учасник всіх Терських обласних народних з'їздів, член Терського народної ради; нарком внутрішніх справ, нарком по військових справах, голова Раднаркому, нарком продовольства Терськой республіки. Помер від тифу в горах Інгушетії.
