Бурнаш Фатхи (літературне ім'я; справжнє прізвище і ім'я Бурнашев Фатхеліслам Закировіч) [1(13) .1.1898 — січень 1946], татарський радянський драматург, поет, публіцист. Член КПРС з 1919. Вчився в медресе в Казані. Після Жовтневої революції був організатором татарського друку. З ранніх творів популярність здобули романтична трагедія «Тахир і Зухра» (окреме видання 1920) і драма «Молоді серця» (окреме видання 1920). Би. автор п'єс «Хусаїн Мірза» (постановка 1922) і «Старий Камалі» (постановка 1925), драм дівчина» (1928), що «Заблукала, «Соколи» (1934) і збірок віршів. Переводив А. С. Пушкіна, І. С. Тургенева, Л. Н. Толстого, М. Горького, Н. Островського і ін.
Соч.: Сайланма есерлер, т. 1—2, Казан, 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Поети Радянської Татарії, М., 1936; Соколи, альм. «Театр народів СРСР», М., 1934.
Літ.: Гийззет Би., Фетхи Бурнаш, «Рада едебіяти», 1958 №1; Ехмедуллін А., Фетхи Бурнаш, Казан, 1967 (бібл. с. 163—174).
