Будинок учених, в СРСР культурно-просвітницька установа, організація наукової громадськості. Перший Д. в. був відкритий в 1921 в Петрограді при Центральній комісії з поліпшення побуту учених, організованою по вказівці В. І. Леніна і при активному сприянні М. Горького. У 1922 відкрився Д. в. у Москві. На початок 70-х рр. Д. в. були також в Новосибірську, Києві, Одесі, Ташкенті, Саратові, Новочеркасське, Львові, Кировабаде, Краснодарі, Горькому Харкові, Томську і ряду наукових центрів Підмосков'я. Московський і Ленінградський Д. в. знаходяться у веденні АН(Академія наук) СРСР, інші — ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ. Основні завдання Д. у.: організація відпочинку учених, взаємна інформація про новітні досягнення науки і техніки, події суспільно-політичного і культурного життя, популяризація наукових досягнень серед населення. Д. в. організовують відпочинок учених на турбазах, в спортсекціях, проводять екскурсії і ін. оздоровчі заходи. У Д. в. працюють колективи самодіяльності, наукові секції, влаштовуються лекції і доповіді на актуальні теми, літературні і музичні вечори, лекції-концерти, демонстрація кінофільмів, зустрічі з державними і суспільними діячами, письменниками, новаторами виробництва; Д. в. організовують лекції учених на промислових і з.-х.(сільськогосподарський) підприємствах і т.д.
