Брюссель (франц. Bruxelles, флам.(фламандський) Brussel), столиця Бельгії, політичний, економічний центр країни. Розташований на р. Сенна. Адміністративний центр провінції Брабант. Населення 169 тис. чіл. (1968), з передмістями понад 1 млн. чіл., — близько 10% населення країни; по національному складу змішане — фламандці і валлони.
Міське управління. Найвищим органом управління Б. є комунальна рада з 39 членів, що обирається населенням міста на 6 років. Функції ради обмежені прийняттям міського бюджету, встановленням місцевих податків, виданням поліцейських ордонансов і регламентів. Раду обирає орган, що постійно діє, — колегію ешвенов з 7 чоловік на чолі з бургомістром, королем з числа членів ради, що призначається.
Би. є центральною частиною так званого великого Б. — Брюссельській агломерації яка приблизно в 4 рази більше власне Б. Брюссельськая агломерація (без власне Б.) складається з 19 комун і постійних органів управління не має.
І. С. Крилова.
Історична довідка. Би., що вперше згадується в джерелах 11 ст (у зв'язку з подіями кінця 7 ст), став з 2-ої половини 12 ст одним з головних економічних центрів герцогства Брабант . Тут знаходилася резиденція герцогів Брабантських (а пізніше за намісників Габсбургов в Нідерландах). Що спалахнуло в ході Нідерландській буржуазній революції 16 століть повстання в Би. 4 вересня 1576 покінчило з іспанським пануванням на півдні країни, але в 1585 Би. був знов захоплений іспанськими військами. Б. був головним центром Бельгійській революції 1830, після перемоги якої став столицею Бельгії. У 1914—18 і в 1940—44 був окупований німецькими військами.
Би. — місце ряду міжнародних конференцій, конгресів, з'їздів. З 17(30) липня по 24 липня (6 серпня) 1903 в Би. працював 2-й з'їзд РСДРП. У 1958 в Би. проходіла Усесвітня виставка.
Економіка. Економічному розвитку Б. сприяло його географічне положення в центрі країни. Каналом Би. — Шарлеруа сполучений з центральним промисловим районом країни, каналом Би. — Рюпел з р. Шельдой і Північним морем Тісний зв'язок із старими промисловими районами Європи сприяв перетворенню Б. у найбільший торгівельно-транспортний і промисловий центр країни. У Б. сходяться багаточисельні лінії железнодорожних, автомобільних і авіаційних міжнародних повідомлень. Столичний аеропорт — Завентем.
В Би. і його околицях розміщуються різні галузі машинобудування, що випускають промислове устаткування, головним чином електротехнічне, транспортне, поліграфічне, а також текстильні, швацькі, харчові, тютюнові підприємства; багаточисельні дрібні заклади, що поєднують випуск предметів широкого вжитку з кустарним виробництвом предметів старизни (мережива, килими ювелірні вироби).
Б.— кредитно-фінансовий центр країни (найбільші банки «Генерального суспільства», банк Брюсселю і контори основних бельгійських і багатьох міжнародних трестів).
Стара частина Б. злилася з найближчими передмістями (Іксель, Андерлехт, Ськарбек і ін.) і міська межа включила передмістя (Вілворде, Тюбіз і ін.).
Учбові заклади, наукові і культурні установи. В Би. — університет (заснований 1834), Вища школа політичних і соціальних наук, Географічний інститут (заснований Е. Реклю), Академія наук і мистецтв, Пастерівський інститут і ін. наукові установи, Музей старовинного мистецтва, Музей сучасного мистецтва, Королівські музеї мистецтва і історії (археологічний і етнографічний), Королівський музей Конго, Музей До. Менье і ін.
Н. Н. Каменський.
Архітектура. Центр Би. зберіг середньовічне радіально-кільцеве планування, вдосконалене в 18—19 вв.(століття) прокладкою магістралей з С. на Ю.; до Усесвітньої виставки 1958 були проведені крупні роботи із створення автомобільних магістралей, влаштовані транспортні розв'язки на бульварному кільці (на місці кріпосних стенів 14 ст). У «Нижньому місті» — старовинні квартали довкола великої площі — Гранд-плас (з готичною ратушею, 1401—55, «Королівським будинком», 1515—25, і гильдейськимі будинками, близько 1696—1720), готичний собор Сен-Мішель-е-Гюдюль (1226—1490), діловий центр, торгівельні квартали; головним чином в «Верхньому місті» — парадні ансамблі (площі в стилі класицизму — Плас-де-Мартір, 1772—75, архітектор До. А. Фісько, і Плас-Руаяль, 1774—80, архітектор Н. Барре, Би. Гимар), палаци, урядові і культурні установи (Королівський палац, 18—20 вв.(століття); парламент, 1779—83, архітектор Би. Гимар; Палац юстиції, 1866—83, архітектор Же. Пуларт; Палац витончених мистецтв, 1922—28, архітектор Ст Орта). Серед нових споруд — Палац століття (1935, архітектор Же. ван Нек), Центральний вокзал (1953, архітектор Ст Орта), міський аеровокзал (1954, архітектор М. Бренфо), будівля Соціального забезпечення (1958, архітектор X. ван Кейк), житловий район поблизу Усесвітньої виставки 1958 в парку Хейсел, банк Ламбер (1958, американський архітектор Л. Ськидмор, Н. Оуїнгс, Дж. Меррілл). У передмістях побудований ряд житлових масивів.
Літ.: Rousseau A., Bruxelles et ses environs. P. [1956]; Henne A., Wauters A., Histoire de la ville de Bruxelles, Brux., [1957].
