Бронхіт, запальне захворювання бронхів з переважною поразкою слизистої оболонки. Б.— один з органів дихання, що найчастіше зустрічаються у людини захворювань; незрідка протікає при одночасній поразці верхніх дихальних доріг. Виникає Б. в результаті вірусної або бактерійної інфекції (грип, кір, кашлюк і ін.), дії токсичних речовин (деякі бойові отруйливі речовини, ряд промислових отрут, дратівлива пил), унаслідок куріння і ін. Велике значення у виникненні Б. і його рецидивів мають стан організму в цілому, його опірність, що змінюється під впливом перенесених захворювань, несприятливих умов праці і побуту, охолоджувань, шкідливих звичок (алкоголь і ін.) і тому подібне
Розрізняють гостру і хронічну форми Б. Прі гострому Б. слизисті оболонки бронхів набухають, їх кровоносні судини розширюються і переповнюються кров'ю (гіперемія), на поверхні з'являється ексудат, що включає клітки епітелію слизистої оболонки і елементи крові (лейкоцити, еритроцити). У важких випадках зміні піддаються і ін. шари бронха. При хронічному Б. зміни спостерігаються у всіх структурних елементах стінки бронха, в процес залучається і тканина легені.
Найбільш часті симптоми гострого Б. — загальна слабкість, озноб, підвищення температури тіла (не завжди) і головним чином кашель. Гострому Б. незрідка передує катар верхніх дихальних доріг. Кашель — спочатку сухий, інколи з важко відокремлюваною мокротою, яка потім стає слизово-гнійною. Ці ж симптоми зазвичай спостерігаються і при загостреннях хронічного Б. Надалі, якщо хронічний Би. прогресує, можуть з'явитися задишка, почастішання пульсу, синюшность губ — все як результат порушень функцій органів дихання і кровообігу. Гострий Би. триває від декількох сут до декількох нед хронічний — місяцями, роками, із загостреннями, що настають по часах (рецидивами).
Лікування Б . направлено на лікування основного, обумовлюючого Б. захворювання, на підвищення опірності організму, відновлення бронхіальної прохідності, ліквідацію запальних явищ в бронхах. Призначають постільний режим, банки, гірчичники, антибіотики і сульфаніламідниє препарати, полівітаміни. При хронічному Б. з великим ефектом застосовують фізіотерапію і курортне лікування (Південний берег Криму, Кисловодськ і ін.).
Профілактика: гартування організму, а також запобігання захворюванням, що супроводяться Б., усунення шкідливих чинників (куріння, виробничий пил, охолоджування і ін.). Істотне значення мають раннє виявлення і ретельне лікування нежиті, тонзіллітов, запалень додаткових порожнин носа (синуїтов); для запобігання хронічному бронхіту необхідне ретельне лікування гострого Б.
Літ.: Рубель А. Н., Питання патології і клініка захворювань легенів. Нарис 5—6, Л., 1925; Есипова І. До., Питання патології хронічних неспецифічних запалень легенів, М., 1956 (бібл.); Георгіївська Л. М., Бронхіти, в кн.: Багатотомне керівництво по внутрішніх хворобах, т. 3, М., 1964.
Н. С. Молчанов.
Бронхіт у тварин викликається переохолодженням або перегріванням організму, вдиханням повітря, забрудненого пилом і дратівливими газами. Б. супроводить деяким інфекційним хворобам (туберкульоз, ящур і ін.) і гельмінтозам (діктіокаулез). Захворюванню сприяють вміст тварин в сирих, погано вентильованих приміщеннях, недолік в кормах вітаміну А. По тривалість розрізняє гостре (10—15 сут ) і хронічна (тижні і навіть роки) течія Б. Ознаки: кашель, виділення з носа, хрипи, інколи задишка. Б. може ускладнитися бронхопневмонією і ін. хворобами органів дихання. Лікування: усунення причин хвороби, вживання відхаркувальних засобів, антибіотиків і ін. препаратів. Профілактика: дотримання гігієнічних правил вмісту, годування і експлуатації тварин.
Літ.: Внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських тварин, [3 видавництва], М-код., . 1967.
