Бритен Бенджамин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бритен Бенджамин

Бритен (Britten) Бенджамин (р. 22.11.1913, Лоустофт, Англія), англійський композитор, піаніст, диригент, музичний громадський діяч. Найбільший представник сучасної англійської музики. З 1925 вчився у Ф. Бриджу (композиція); у 1929—33 — в Королівському музичному коледжі в Лондоні в Дж. Айрленда (композиція) і А. Бенджаміна (фортепіано). Дебютував як композитор на фестивалі сучасної музики у флоренції (1934). Один із засновників і керівник т.з. Англійської оперної групи, малої оперної трупи лондонського театру «Ковент-гарден» (з 1947), з якою гастролював в СРСР (1964), а також фестивалю в Олдборо (1948). З творчістю Б. зв'язано відродження англійського музичного театру. Він написав 11 обпер, у тому числі «Пітер Граймс» (1945), «Альберт Херрінг» (1947), «Сон в літню ніч» (1960), переробку баладної комічної «Опери жебрака» Дж. Гея і Дж. Пепуша (1948), а також дитячу «Давайте ставити оперу» (1949), балет «Принц пагод» (постановка 1957). Найбільші досягнення Б. — в області камерної опери («Поворот гвинта», 1954, і ін.). Сценічна музика Б. відрізняється яскравою національною своєрідністю, гостротою драматичних колізій, глибиною психологічних характеристик, різноманітністю музично-виразних засобів (серед вокальних партій — і мелодійні, і жорстко-сухуватого характеру). Для музичного стилю Б. типове поєднання традицій 17—18 вв.(століття) (Р. Перселл І. С. Бах і ін.) з гостро сучасними музичними засобами («Військовий реквієм» для співців-солістів, змішаного хору, хору хлопчиків, симфонічного оркестру і органу, 1961). Серед ін. вокально-симфонічних проїзв.(твір) — «Балада про героїв» (присвячена бійцям Інтернаціональної бригади, що билася в Іспанії, 1939), «Кантата милосердя», 1963, і ін. Серед вигадувань для оркестру — «Варіації на тему Френка Бріджа», «Траурна симфонія», 1940; симфонієта для камерного складу (1932) і др.; концерти (з оркестром — 2 для фортепіано і 1 для скрипки), симфонія для віолончелі з оркестром (присвячено М. Ростроповичу, 1963) і багато ін. Би. автор камерно-інструментальних і багатьох вокальних вигадувань (пісенні цикли, у тому числі «7 сонетів Мікеланджело», 1940; на слова Пушкіна, присвячені Р. Вишнєвською, 1965, і ін.). Би. виступає як акомпаніатор із співцем П. Пірсом (в т.ч. в СРСР). Би. належать обробки проїзв.(твір) Р. Перселла, а також англійських, шотландських і французьких народних пісень, музика для театру, кіно і радіо і ін. вигадування. Неодноразово приїжджав в СРСР (вперше в 1963), виступав як диригент.

  Соч.: The story of music, L., 1958 (совм. з I. Hoist).

  Літ.:   Таурагис А., Би. Бритен, М-код.—Л., 1965; Полотно І.,  Бенджамин Бріттен, пер.(переведення) з англ.(англійський), М-кодом, 1968 (бібл.); White Е. W., Ст Britten, L., 1954; Ст Britten. A complete catalogue of his works, L., 1963; Young P., B. Britten, L., 1966.

Би. Бритен.