Бринкуши, Бранкузі (рум. Brâncuşi, Brîncuşi, франц.(французький) Brancusi) Костянтин (21.2.1876, с. Хобіца, Олтенія, — 16.3.1957, Париж), румунський скульптор. Вчився в школах витончених мистецтв в Бухаресті (1898—1902) і Парижі (1904—07). Значну частину життя працював в Парижі. Використовував виразність текучих стилізованих контурів, цілісних об'ємів, фактури матеріалів для створення узагальнено-символічних образів («Поцілунок», камінь, 1908; «Прометей», мармур, бронза, 1911; серія «Птиця в просторі», бронза, 1912—1940), підсилюючи з часом лаконізм і геометричну абстрагованість форм. У ряді робіт виступив одним з родоначальників абстракціонізму в європейській скульптурі. У центральних творах — меморіальному архітектурно-скульптурному комплексі на вулиці Героїв в р. Тиргу-Жіу (1937—38; «Безконечна колона», метал; «Стіл мовчання», «Брами поцілунку» — обидва камінь) досяг лапідарної простоти форм, використовуючи традиції румунського народного мистецтва.
Літ.: Цигаль Ст, Костянтин Бранкуси, «Творчість», 1968 № 8; Lewis D., Constantin Brancusi, L., 1957, N. Y., 1958; Hăulică D., Brâncuşi, Buc., 1968.
