Брежнев Леонід Ілліч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Брежнев Леонід Ілліч

Брежнев Леонід Ілліч (р. 19.12.1906), діяч Комуністичної партії і Радянської держави, міжнародного комуністичного і робочого руху, Генеральний секретар ЦК КПРС, член Політбюро ЦК. Народився в сім'ї робітника-металурга в с. Каменськоє (нині м. Дніпродзержинськ). Трудове життя початків п'ятнадцяти років. Після закінчення в 1927 Курського землеустроїтельно-меліоратівного технікуму працював землевпорядником в Кохановськом районі Оршанського округа Білоруської РСР, в Курській губернії і на Уралі — завідувач райземотделом і заступник голови виконкому Бісертського районної ради, першим заст. начальника Уральського обласного земельного управління. У комсомол вступив в 1923, в члени КПРС — в 1931. У 1935 закінчує металургійний інститут в м. Дніпродзержинську, там же працює інженером на металургійному заводі. У травні 1937 обирається заступником голови виконкому Дніпродзержинської міськради. З травня 1938 — завідувач відділом, а з лютого 1939 — секретар Дніпропетровського обкому КП (б) України.

  З перших днів Великої Вітчизняної війни Радянського  Союзу  1941—45 Л. І. Брежнев в армії, що діє, вів велику організаторську і політичну роботу, займаючи пости: заступника начальника Політуправління Південного фронту, начальника Політвідділу 18-ої армії, начальника Політуправління 4-го Українського фронту. У 1943 йому привласнено звання генерал-майора. Брав участь в бойових операціях Радянської Армії на Кавказі, в причорномор'ї, в Криму, на Україні, а також в боях за звільнення народів Чехословакії, Польщі, Угорщини. У 1945—46 — начальник Політуправленія Прікарпатського військового округу.

  Після закінчення Великої Вітчизняної війни партія направляє Л. І. Брежнева на керівну роботу по відновленню народного господарства. З серпня 1946 він — перший секретар Запорізького, з листопада 1947 — перший секретар Дніпропетровського обкомів партії. Всі свої знання, досвід і великі організаторські здібності він віддає якнайшвидшому відновленню первістка соціалістичної індустрії — Дніпровською ГЕС(гідроелектростанція) ім. Ст І. Леніна, гіганта металургії «Запорожсталь», народного господарства Запорізької і Дніпропетровської областей.

  В липні 1950 Л. І. Брежнев обирається першим секретарем ЦК КП Молдавії. Партійна організація республіки провела велику роботу по розвитку промисловості, корінному соціалістичному перевлаштуванню сільського господарства і підйому культури Молдавської РСР. На 19-м-коді з'їзді КПСС Л. І. Брежнев вибраний членом ЦК, на Пленумі ЦК (жовтень 1952) — кандидатом в члени Президії і секретарем ЦК КПРС. З березня 1953 по лютий 1954, в званні генерал-лейтенанта, працює заступником начальника Головного політуправління Радянської Армії і Військово-морського Флоту.

  В період, коли партія, вирішуючи завдання подальшого підйому сільського господарства, розвернула в широких масштабах освоєння цілинних і покладів земель, ЦК КПРС направляє Л. І. Брежнева до Казахстану, де його обирають другим (лютий 1954), а потім першим (серпень 1955) секретарем ЦК КП Казахстану.

  На 20-м-коді з'їзді КПСС Л. І. Брежнев вибраний членом ЦК КПРС, на Пленумі ЦК КПРС (лютий 1956) — кандидатом в члени Президії і секретарем ЦК КПРС, одночасно з 1958 — заст. голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР. З  червня  1957 — член Президії ЦК КПРС. За дорученням ЦК займався питаннями розвитку важкої промисловості і будівництва, оснащення озброєних сил країни новітньою бойовою технікою, розвитку космонавтики.

  На 5-ій сесії Верховної Ради СРСР 5-го скликання (травень 1960) Л. І. Брежнев вибраний головою Президії Верховної Ради СРСР, знаходився на цій посаді до червня 1964, одночасно з червня 1963 — секретар ЦК КПРС. Він проводить велику роботу по вдосконаленню державного апарату, розвитку соціалістичної демократії і зміцненню законності, здійсненню ленінської зовнішньої політики.

  Історичне місце в житті партії і країни займає Жовтневий (1964) пленум ЦК КПРС, в роботі якого Л. І. Брежнев бере активну участь. На Жовтневому пленумі ЦК, що виразив непохитну волю партії строго дотримувати і розвивати ленінські норми партійного життя і принципи керівництва, він був вибраний першим секретарем ЦК КПРС. У листопаді 1964 затверджений головою Бюро ЦК КПРС по РРФСР.

  В березні 1965 на Пленумі ЦК КПРС Л. І. Брежнев виступив з доповіддю, в якій була викладена по суті нова економічна політика партії в селі, сформульовані найважливіші напрями розвитку сільськогосподарського виробництва. На Травневому (1966) пленумі ЦК КПРС він виступив з доповіддю, в якій була висунута обширна програма меліоративних робіт як необхідної умови прискореного розвитку сільського господарства країни.

  На 23-м-коді з'їзді КПСС (березень — квітень 1966) Л. І. Брежнев виступив із Звітною доповіддю ЦК, в якому даний глибокий марксистсько-ленінський аналіз сучасного міжнародного стану, підсумків розвитку країни, визначені головні завдання п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1966—1970 і основні принципи радянської зовнішньої політики. У доповіді і вирішеннях з'їзду отримали подальший розвиток багато найважливіших питань марксистсько-ленінської теорії і практичної діяльності КПРС. 23-й з'їзд вибрав Л. І. Брежнева членом ЦК КПРС, а Пленум ЦК, що відбувся після з'їзду, — Генеральним секретарем ЦК КПРС.

  3 листопада 1967 на спільному урочистому засіданні ЦК КПРС, Верховних Рад СРСР і РСФСР Л. І. Брежнев виступив з доповіддю «50 років великих перемог соціалізму», в якому підведені підсумки півстолітнього соціалістичного розвитку Радянського Союзу і намічені чергові завдання будівництва комуністичного суспільства.

  На посту Генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнев проявив себе як політичний діяч ленінського типа. Володіючи багатим життєвим досвідом і великим організаторським талантом, він невтомно працює над зміцненням партії і Радянської держави. У ці роки ЦК КПРС, при найбезпосереднішому участі Л. І. Брежнева, були розроблені і здійснені найважливіші заходи по розвитку ленінських норм партійного і державного будівництва, затвердженню принципів колективності в роботі, поліпшенню керівництва народним господарством, подальшому зростанню економіки країни, підйому добробуту і культури трудящих, зміцненню дружби народів, посиленню оборонної потужності Радянської держави.

  Багато сил і енергії Л. І. Брежнев віддає розвитку міжнародних зв'язків СРСР, зміцненню світової системи соціалізму, боротьбі за міцну дружбу і світ між народами, об'єднанню міжнародного комуністичного і робочого руху, зміцненню уз революційної солідарності трудящих всіх країн. Велика роль належить йому в підготовці і проведенні в червні 1969 в Москві міжнародної Наради комуністичних і робочих партій, що знаменувала новий етап боротьби народів світу проти імперіалізму, за мир і соціалізм. На цьому Нараді він очолював делегацію КПРС і виступив від її імені з програмною мовою.

  Л. І. Брежнев — депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань, член Президії Верховної Ради СРСР. У червні 1961 за видатні заслуги в розвитку ракетної техніки і забезпечення успішного польоту радянської людини в космічний простір на кораблі «Схід» йому привласнено звання Героя Соціалістичної Праці. У 1966 за видатні заслуги перед Комуністичною партією і Радянською державою в комуністичному будівництві, зміцненні обороноздатності країни і великі заслуги в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників на фронті Великої Вітчизняної війни, у зв'язку з 60-літтям з дня народження Л. І. Брежневу привласнено звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений чотирма орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького, Червоної Зірки і медалями, а також вищими державними винагородами Чехословацької Соціалістичної Республіки і Польської Народної Республіки.

  Соч.: Ленінським курсом, т. 1—2, М., 1970.

Л. І. Брежнев.