Браун (Braun) Фелікс (р. 4.11.1885, Відень), австрійський письменник, історик літератури. Вивчав германістику і історію мистецтва. У 1939 емігрував до Англії. З 1951 живе у Відні. Почав писати вірші з 1903 під впливом імпресіоністів і неоромантиків (збірка «Вірші», 1909). Опублікував роман «Тінь смерті» (1910), збірки розповідей «Новели і легенди» (1910), «Дивний годинник» (1923), комедію «Імперія Тіля Уленшпігеля» (1911), трагедії «Тантал» (1917), «Естер» (1925), «Імператор Карл V» (1936), «Беатріче Ченчи» (1936, видання 1955). У романі «Подвиги Геракла» (1921, нова редакція 1948) позначився потяг автора до релігійних ідей. У романах «Невидимий гість» (1924) і «Агнеса Альткирхнер» (1927, нова редакція під назвою «Осень імперії», 1957) змальований моральний і політичний розпад австрійської імперії в 1914—18. У автобіографії Б. «Світло світу» (1949) змальовано культурне життя Відня на початку 20 ст У 1965 вийшла збірка віршів «Клумба гвоздик». Би. — автор збірок есе: «Німецькі духовні вожді» (1925), «Країна муз.(музичний) Досвід огляду австрійського ландшафту і поезії» (1953), «Занепокоєння духу» (1965), «Сучасники» (1963). У останніх вигадуваннях посилилися християнсько-католицькі мотиви.
