Браун (Braun) Карл Фердинанд (6.6.1850, Фульда, — 20.4.1918, Нью-Йорк), німецький фізик. У 1872 закінчив Берлінський університет. Професор політехнікуму в Карлсруе (1883), в Тюбінгене (1885—95), професор Страсбурзького університету (1895). Основні роботи по радіотехніці. У 1898 Би. з'єднав відкритий вібратор А. С. Попова із замкнутим конденсаторним контуром, що значно підвищило якість передачі. У 1897 запропонував застосувати електронновакуумную трубку (т.з. трубка Брауна) для дослідження електричних коливань. У 1906 виявив в кристалах уніполярну провідність, що привело його до створення кристалічних детекторів. Запропонував декілька типів антен, у тому числі рамкову антену (1913). Нобелівська премія (1909) за роботи в області радіотехніки.
Соч.: Methoden zur Vergrösserung der Senderenergie für drahtlose Telegraphic (sogen. Energieschaltung) «Physikalische Zeitschrift», 1904 № 8; у русявий.(російський) пер.(переведення): Мої роботи по бездротовій телеграфії і по електрооптиці. Мова..., Од., 1910.
Літ.: Лазарев П., С. F. Braun. [Некролог], «Успіхи фізичних наук», 1918, т. 1, ст 2.
