Брадзот (від норв.(норвезький) brad — раптовий, миттєвий і sott — хвороба), гостре інфекційне захворювання овець, що характеризується загальним отруєнням організму, поразкою шлунку, печінки і інших внутрішніх органів. Збудники хвороби — токсинотворні клостридії Clostridium septicum, Clostridium oedematiens, рідше Clostridium gigas. Би. як самостійне захворювання вперше описане І. Нільсеном (Ivar Nielsen) в Норвегії в 1888. У природних умовах к Б. сприйнятливі вівці всіх порід і віків. Резервуар збудника — грунт. Би. поширений у всіх умовах рельєфу, грунту і клімату. Особливо великі епізоотії виникають в дощові роки. У неблагополучних господарствах Би. повторюється щорік. Економічний збиток від хвороби значителен. Смертність серед хворих досягає 100%. Видимі клінічні ознаки Б. спостерігаються 10 — 15 мін , рідше 2—12 ч . Здорове на вигляд тваринне падає і гине з явищами судом, інколи проносу і здуття шлунку. Лікування не розроблене. Профілактика — вакцинація полівалентною концентрованою вакциною. Карантинні обмеження знімаються з господарства через 14 сут після закінчення щеплень або останнього випадку відмінка від Би.
Літ.: Брадзот, в кн.: Хвороби овець. [Сб. ст.], під ред. Ф. А. Терентьева [і ін.], М., 1963.
