Борісевіч Микола Олександрович (р. 21.9.1923, с. Лучной Міст повіту Ігумена Мінської губернії), радянський фізик, академік АН(Академія наук) БССР (1969) і президент АН(Академія наук) БССР (1969). Член КПРС з 1945. Закінчив Білоруський університет (1950). Заступник директора (1955—69) і керівник лабораторії фізики інфрачервоних променів (з 1955) Інституту фізики АН(Академія наук) БССР. Основні наукові праці по люмінесценції складних молекул в газовій фазі, інфрачервоній спектроскопії і квантовій електроніці. Розробив оптичні методи визначення температури збуджених молекул і інших їх характеристик. Встановив залежність інтегральних інтенсивностей інфрачервоних смуг поглинання від температури, створив нового типа дисперсійних фільтрів для інфрачервоної зони спектру. Запропонував квантові генератори з селективними втратами. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Збуджені полягання складних молекул в газовій фазі, Мінськ, 1967; Дослідження інфрачервоних дисперсійних фільтрів, «Журнал прикладної спектроскопії», 1968, т. 8, ст 4; т. 9, ст 3 (совм. з ін.).
Літ.: М. А. Барисевiч — презiдент Академii навук Беларуськай РСР, «Весцi Академii навук БССР, Серия фiзiкa-математичних навук», 1969 № 3.
