Борхерт (Borchert) Вольфганг (20.5.1921, Гамбург, — 20.11.1947, Базель), німецький письменник; один з тих, що зачинають післявоєнної антифашистської літератури в Західній Німеччині. У роки 2-ої світової війни був солдатом. За антифашистські погляди засуджений до смерті, яку замінили відправкою на фронт у складі штрафного батальйону. Після війни писав вірші (збірка «Ліхтарі, ніч і зірки», 1946), нариси, ліричні вірші в прозі. У драмі «За дверима» (1947) Би. у манері експресіоніста змалював переживання тих, що повернулися з війни і усвідомили її злочинність. Визнання прийшло к Б. вже після смерті. Творчість Би., направлене проти політики реваншизму, зробило вплив на багато прогресивних письменників.
Соч.: Das Gesamtwerk, Halle/saale, 1958.
Літ.: Фрадкин І., Покоління тих, що повернулися, в кн.: Література нової Німеччини, 2 видавництва М., 1961; Schmidt M. Anklage und Hoffnung, «Neue Deutsche Literatur», 1967 № 12; W. Borchert in Selbstzelignissen und Bilddokumenten [Hamb., 1967].
