Боротьбісти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Боротьбісти

Боротьбісти , українська дрібнобуржуазна націоналістична партія лівих есерів. Виникла в травні 1918 в результаті розколу партії українських есерів. Назву отримала по імені центрального органу партії газети «Боротьба». Б. спиралися на націоналістичну інтелігенцію, шукали підтримки в середнього селянства. Лідери: Р. Грінько, В. Елланський (Блакитний), Аф. Любченко, А. Шумський. Під впливом співвідношення соціальних сил, що змінювалося політична платформа Б. зазнавала еволюцію — від буржуазного демократизму до прийняття радянської платформи. Ідеологія Б. залишалася націоналістичною, дрібнобуржуазною. Б. прагнули до співпраці з Радянською владою, на 3-м-коді Всеукраїнському з'їзді Рад (6—10 березня 1919) вони голосували за резолюції, що вносилися більшовиками. Ст І. Ленін, Комуністична партія проводили по відношенню к Б. гнучку тактику, прагнучи відвоювати у них ту частину селянства трудящого яка ще йшла за ними, залучити кращі елементи Б. на свою сторону і створити умови для ліквідації партії Б. На підставі директиви ЦК РКП (б) від 8 квітня 1919 представники Б. були включені до складу Радянського уряду України. Під час захвату України військами Деникіна Б. боролися за політичну гегемонію на Україні, але успіху не добилися. Комуністична партія продовжувала критикувати їх дрібнобуржуазну непослідовність, націоналістичні погляди. 17 грудня 1919 між ЦК КП (б) В і ЦК Би. було поміщено угоду: до складу Всеукраїнського ревкома включалися представники Б. Політічеськой основою угоди послужили вирішення 8-ої конференції РКП (б) про Радянську владу на Україні. Б. підписали маніфест Всеукраїнського ревкома і зобов'язалися виконувати його разом з комуністами. Прагнучи використовувати легальні можливості для боротьби з Радянською владою, в партію Б. спрямувалися і знаходили в ній притулок петлюрівські елементи. У рядах Би. стали роздаватися вимоги створення самостійної армії на Україні, що порушувало одну з найважливіших умов угоди. Б. звернулися у Виконком Комінтерну з проханням про прийняття їх в Комінтерн. 22 лютого 1920 В. І. Ленін в зауваженнях до резолюції Виконкому Комінтерну, що відмовляв Би. у прийомі, наполягав на необхідності підсилити мотивування відмови і пропонував звинувачувати Б. «...не в націоналізмі, а в контрреволюційності і дрібнобуржуазності» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40, с. 159). Партії Б. було вказано, що достовірно комуністичним елементам Би. ніхто не перешкоджає вступити в ряди КП (б) У. Ленін вважав, що в цілях консолідації сил українського народу партію Б. слід ліквідовувати, а кращу її частину прийняти в Комуністичну партію. Необхідність такої міри усвідомила і ліва частина Б., що очолювалася Ст Блакитним, Р. Грінько, Аф. Любченко, А. Шумським. Вони добилися самоліквідації партії Б. і злиття її з КП (б) У. Всеукраїнськая конференція Б. 20 березня 1920 прийняла рішення про самороспуське і злиття з КП (б) У. Прієм що були Б. у КП (б) У вироблявся в індивідуальному порядку.

загрузка...

  Літ.: Ленін Ст І., Зауваження до резолюції Виконавського Комітету Комуністичного інтернаціоналу з питання про боротьбістах, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40; його ж, Телеграма в Президію Всеукраїнської конференції боротьбістов, там же, т. 51; його ж, там же, т. 40, с. 44—47; Про ставлення до iнших партій, в кн.: Комунicтічна партiя Украïни у резолюцiях i piшеннях з''iздiв i конференцiй. 1918—1956, До., 1958; Догода про вступ. партii боротьбістiв до Всеукраïньскаго ревкому, в кн.: Радянське будiвніцтво на Украïнi у роки громадянськоi вiйні (1919—20), Збipник документiв i матерiaлiв, До., 1957; Директиви парткомам, Матерiялі і документі, «Лiтопіс революцiï», 1929 № 5—6.

  Н. І. Супруненко.