Бородін Сергій Петрович (сьогодення прізвище і ім'я; псевдонім до 1941 — Амір Саргиджан) [р.12(25) .9.1902, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1943. Закінчив Вищий літературно-художній інститут ним. В. Я. Брюсова (1926). З 1951 живе в Ташкенті. Автор романів «Остання Бухара» (1932), «Єгиптянин» (1932), збірки новел «Майстер птиць» (1934), повести «Народження кольорів» (1938), історичного романа «Дмитро Донський» (1941; Державна премія СРСР, 1942), незавершеній історичній трилогії «Зірки над Самаркандом» («Кульгавий Тімур», книга 1, 1953—1954; «Вогнища походу», книга 2, 1957—1959; окремі глави книги 3 романи — «Блискавичний Баязет» — друкувалися в періодиці). Книгам Би. властива достовірність історичного і національного колориту. Перекладає з таджицького, узбецького, хінді і інших мов. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування) у 5 томах. [Вступ. ст. Р. П. Владімірова], т. 1—4—, Таш., 1958—60—.
Літ.: Аваліані Ю. і Ройзензон Л., Нотатки про мову і стиль історичних романів С. Бородіна, «Зірка Сходу», 1955 № 11; Старікова Е., Народ — це люди, «Новий світ», 1956 № 7; Володимирів Р., Поезія правди. Статті про творчість С. Бородіна, Таш., 1959; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 1, Л., 1959.
