Борнхее Едуард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Борнхее Едуард

Борнхее (Bornhöhe) Едуард (псевдонім; справжнє прізвище Брунберг) (17.2.1862, маєток Куллаару, поблизу Раквере, — 17.11.1923, Талін), естонський письменник. Зачинає історичного жанру в естонській літературі. Вчився в Тартуськом університеті. Був педагогом, журналістом, суддею. Історичні твори Б. пройняті ідеями визвольної боротьби народу проти тих, що баронів-пригноблюють; у повести «Месник» (1880) змальовано повстання естонського селянства в 1343. Цим же подіям присвячена повість «Боротьба Віллу» (1890). Епізоди Лівонськой війни збережені в повести «Князь Гаврило, або Останні дні монастиря Піриту» (1893). Писав також на теми міського життя.

  Соч.: Jutud ja reisikirjad, Tallinn, 1963; Ajaloolised jutustused, Tallinn, 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Історичні повісті. Тал., 1969.

  Літ.: Nirk Е., Bornhöhe, Tallinn 1961.