Борзенко Сергій Олександрович [р. 19.6(2.7) .1909, Харків], російський радянський письменник, журналіст. Член КПРС з 1942. Закінчив Харківський електротехнічний інститут. У 30-і рр. виступив в газетах з нарисами і розповідями. Перша книга розповідей — «Народження комуніста» (1933, на укр.(український) яз.(мова)). З початку Великої Вітчизняної війни служив в армійському друці; з 1944 — спеціальний кореспондент «Правди». За участь у форсуванні Керченської протоки удостоєний звання Героя Радянського Союзу (1943). Основна тема творів Би. — радянська людина на війні: збірки нарисів і розповідей «Десант до Криму» (1944), «Життя на війні» (1958), роман «Утамовування спраги» (1949), повість «Покоряючись законам Вітчизни» (1950); опублікував також цикл нарисів про Корею, що бореться, — «Корея у вогні» (1951), «Мужність Кореї» (1953); роман «Який простір!» (кн. 1—2, 1958—63) — про Жовтневу революцію і становлення нового життя на Україні. Нагороджений орденом Леніна, 7 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Чаковський А., То, про що не забуде світ, «Прапор», 1954 №9; Гавріленко Ст, На широкий простір, «Жовтень», 1959 № 2; Юновіч М., Від нашого військового кореспондента.., «Прапор», 1967 № 5.
