Боннар (Bonnard) Андре (16.4.1888, Лозанна, — 1959, там же), швейцарський філолог-еллініст і громадський діяч, професор Лозанського університету (1938—59). Автор багатьох робіт по історії культури і літератури Древньої Греції: «Боги Греції» (1950), «Поезія Сафо» (1948), «Трагедія і людина» (1950) і ін. Читав лекції з сучасної літератури в Лозанському університеті (1948). Опублікував статті «До нового гуманізму. Роздуми про радянську літературі 1917—1947 років» (1948) і ін. У 1952 створив в Лозанні народний університет, де читав лекції з літератури, мистецтва і загальної історії. Був головою Швейцарського комітету прибічників світу, брав участь в роботі Усесвітніх конгресів прибічників світу в Парижі (1949) і Варшаві (1950). Був членом Усесвітньої Ради Світу (з 1950). Лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення світу між народами» (1954).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Грецька цивілізація, т. 1—3, М., 1958—62.
