Бондопаддхай Маник (літературне ім'я; справжнє ім'я — Прободх Кумар) (1908, село Малбоді біля м. Дакки, — 3.12.1956, Калькутта), індійський письменник. Писав бенгальською мовою. З 1945 член Всєїндійськой асоціації прогресивних письменників. Автор 40 романів, близько 200 розповідей. У ранніх вигадуваннях Би. малював життя дрібнобуржуазних кругів: збірка розповідей «Тіточка Отоши»(1935), роман «Маріонетки» (1936). Теми розповідей — голод в Бенгалії боротьба селян за свої права (збірки «Підробка», 1944; «Сьогодні і позавчора», 1946). Би. виступає за дружбу індусів і мусульман (збірки «Копійчана оплата», 1948; «Велике і мале», 1948). У останніх творах Би. звертається до нових героїв — робітників і селян: збірка розповідей «Ситуація» (1946), романи «Дорожчі за золото» (1951), «Пліч-о-пліч» (1952), «Жовта річка і зелений ліс» (1956).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Човняр з річки Падач, М.. 1969.
Літ.: Бондопаддхай Срікумар, Бонгошахитте упоннашер дхара, Калькутта, 1956, с. 416—35.
