1) звання, встановлене в 80-х рр. 17 ст для артилеристів «забавних» військ. З кінця 18 ст Би. — рядовий артилерист, що служив при знаряддях (мортири, гаубиці, однороги) «бомбардирів», надалі Б. (а також Би.-наводчик, Би.-лабораторист і Б.-наблюдатель) — солдатський чин артилерійських частин російської армії (відповідав єфрейторові в піхоті).
