Большеземельськая тундра
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Большеземельськая тундра

Большеземельськая тундра , горбиста моренна рівнина, між рр. Печорой і Усой, Уралом і Пай-Хоєм, в межах Ненецького національного округу (Архангельської області) і Комі АССР. Висота 100—150 м-коду, найбільша 200—250 м. От Хайпудирськой губи до гирла Цильми протягується піднесеність, звана Земляним хребтом. У рельєфі переважають горби і моренні гряди — «мусюри» (Янеймусюр, Вангуреймусюр і ін.), складені пісками і суглинками валунів. На сході Б. т. протягується гряда Чернишева, складена в підставі складчастими відкладеннями палеозою. Клімат субарктичний, з тривалою холодною зимою (середня температура січня від—16°С на З.-З.(північний захід) до—20°С на Ю.-В.(південний схід)) і коротким прохолодним літом (середня температура липня від 8 до 12°С); у літні місяці можливі заморожування. Опадів в рік від 450 мм на Ю. до 250 мм на С. Реки — переважно припливи Печори і Вуса — у верхів'ях течуть у вузьких долинах, нижче за долину їх розширюються і течія стає спокійною. У верхів'ях головних річок (Шапкина, Колва, Адзьва і ін.) багато озер (Вашуткини, Шапкинськие і ін.). Великі площі зайняті багатолітньо-мерзлими породами. Рослинність Би. т. — мохово-чагарничкова і чагарникова на торфяно- і мулисто-болотяних грунтах, на Ю. — лесотундровая, за участю ялини і берези на слабоподзолісто-глєєвих грунтах; на південь від Полярного круга переважає хвойна тайга. Оленярство, хутровий промисел і молочне тваринництво. У межах Би. т. знаходиться частина Печорського вугільного басейну ; тут відкриті родовища нафти і газу.

  Ст До. Жучкова.