Боконбаєв Джоомарт (16.5.1910, с. Мазар-Сай, нині Токтогульського району, — 1.7.1944, с. Чон-Сариой Іссик-Кульського району), киргизький радянський поет і драматург. Народився в селянській сім'ї. Друкуватися почав в 1927. Би. оспівав у віршах нове життя киргизького народу в умовах соціалістичного будівництва: «Кокош розплющив очі» (1928), «Серце радіє» (1931), «По шляху Леніна» (1931), «Квітуче життя» (1939). Би. вперше ввів в киргизьку літературу образи робітників, шахтарів, писав про будівництва Киргизії (поеми «Кизил Кия», 1932; «Сулукту», 1933; «Турксиб», 1930—32, і ін.). Відтворював картини минулого («Убогість», 1928; «Пустеля життя», 1930). У роки Вітчизняної війни створені вірші і поеми — «Москва-фортеця», «Дух Великого Леніна», «Червоний прапор — моє серце», «Над озером» і ін. Пристрасність агітатора поєднується в Би. з глибокою ліричною. Б. писав і для театру: музична драма «Алтин киз» (1937), драма «Каргаша» (1939), лібретто обпер «Токтогул» (1939), «Айчурек» (1937) на мотиви епосу «Манас» (спільно з К. Маліковим і Дж. Турусбековим).
Соч.: Чигармаларинин толук жийнаги, т. 1—2, Фр., 1950—1954; Чагирмалар, Фр., 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране, Фр., 1958.
Літ.: Керімжанова Б., Дорога поета, Фр., 1960; Мамбетсарієв Т., Жоомарт — журналіст, Фр., 1960.
