Богушевіч Франциск Казимирович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Богушевіч Франциск Казимирович

Богушевіч Франциск Казимирович [9(21) .3.1840, фольварк Свірани Віленського повіту Віленськой губернії, — 15(28) .4.1900], білоруський поет. Народився в сім'ї збіднілого дворянина. Був виключений з Петербурзького університету за участь в студентських «безладах» в 1861. Працював вчителем. Брав участь в повстанні 1863. У 1868 закінчив Ніжинський юридичний ліцей, працював судовим слідчим на Україні і в різних містах Росії, потім адвокатом при окружному суді у Вільне. Формування поглядів Би. проходіло під впливом ідей російських революційних демократів і селянського руху. Б. — один з тих, що зачинають напряму критичного реалізму в білоруській літературі. Йому належать віршовані збірки: «Дудка білоруська» (1891, Краків, під псевдонімом Мацей Бурачок) і «Смичок білоруський» (1894, Познань, під псевдонімом Симон Реука з-пад Барисава). Збірки «Білоруська ськріпочка» і «Білоруські розповіді» не були надруковані за цензурними умовами і до цих пір не знайдені. Багато творів Би. поширювалися усно і в рукописах.

  Поезія Б. пройнята цивільною пристрасністю, глибокою вірою в творчі сили народу. Захист інтересів і прав пригноблюваного селянства, гнівна критика царизму і пережитків кріпацтва складають пафос його творчості. Національно-визвольні вимоги поет тісно пов'язував з вимогою політичних свобод для широких народних мас. У творі «Бог не порівну ділить», «мужик-ворона», «В острозі», «Погано буде!», «Як правду шукають» і ін. поет намалював реалістичні картини народного горя, убогості і безправ'я післяреформеного білоруського села. Поема «В острозі» з'явилася гострим памфлетом на судові порядки царської Росії, на свавілля чиновників. Людина з народу виступає в його віршах як носій духовного благородства, соціальної правди. Б. першим з білоруських письменників виступив в захист рідної мови, літератури. У своїй творчості він блискуче використовував традиційну поетику народної пісні і казки. Б. зробив вплив на розвиток білоруської літератури, на творчість Я. Купали, Я. Коласа, Е. Пашкевіч (Е. Тітки).

  Соч.: Вибрания твори, предісл.(передмова) М. Клiмкoвіча, Miнськ, 1946; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1948; Вибране, М., 1953; Антологія білоруської поезії, М., 1952; Вірші, М. 1965.

  Літ.: Багушевiч Францiшак (1840—1900), в кн.: Нариси па гicториi беларуськай лiтератури, Miнськ, 1956.

Ф. До. Богушевіч.