Блуменфельд Фелікс Михайлович [7(19) .4.1863, Ковальовка Херсонської губернії, — 21.1.1931, Москва], радянський піаніст, диригент, композитор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1927). За національністю поляк. У 1885, закінчивши Петербурзьку консерваторію, став її викладачем. У 1897—1918 (з перервами) професор Петербурзькою, потім Київською (з 1920 її директор, одночасно директор музично-драматичного інституту ним. Лысенко), з 1922 — Московською консерваторій. Виступав як піаніст-соліст, ансамбліст (акомпанував Ф. І. Шаляпіну і ін.). У 1895—1911 диригент Маріїнського театру (Петербург), де поставив декілька обпер Н. А. Рімського-корсакова (в т.ч. «Оповідь про невидимий град Кітежі і діві Февронії»), Р. Вагнера. У 1908 диригував оперою «Борис Годунов» М. П. Мусоргського в Парижі. Автор романсів, камерно-інструментальних вигадувань, фортепіанних п'єс, симфонії «Пам'яті дорогих покійних». Примикав до Беляєвському кухоль . Серед учнів Би. — Ст С. Горовіц, М. І. Грінберг, А. М. Дубянський і ін.
Літ.: Баренбойм Л., Ф. М. Блуменфельд, «Радянська музика», 1946 № 7; його ж, фортепіанно-педагогічні принципи Ф. М. Блуменфельда, М., 1964.
