Блохин Петро Григорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Блохин Петро Григорович

Блохин Петро Григорович (псевдонім; сьогодення прізвище і ім'я Свердлін Григорій Іосифович) (1887, Суджа Курської губернії, — 1942, П'ятигорськ), один з організаторів боротьби за владу Рад на Доні. Член Комуністичної партії з 1911. Народився в сім'ї кустаря. У роки 1-ої світової війни вів революційну роботу в Самарі, Саратові і інших містах. Піддавався арешту і тюремному висновку. У 1917 член Ростово-нахічеваньського комітету РСДРП (б) і Ростово-нахічеваньського ВРК. На 1-м-коді з'їзді Рад Донської області в квітні 1918 був затверджений народним комісаром праці Донської радянської республіки. При евакуації уряду Донської республіки з Ростова до Царіцин в травні 1918 разом з Г. К. Орджоникідзе брав участь в порятунку ешелонів з цінностями Української і Донської республік. З вересня 1918 член Донського бюро РКП (б). Після звільнення Дона від білогвардійців — голова Ростово-нахічеваньського комітету РКП (б). У 1922—23 секретар Терського губкома РКП (б). У 1923—24 працював в апараті ЦК РКП (б). Потім був на керівній партійній і профспілковій роботі в Москві. Делегат 12-го з'їзду партії. З 1929 персональний пенсіонер.