Бичків Іван Опанасович [19.(31) .8.1858, Петербург, — 23.3.1944, Ленінград], радянський учений-археограф і бібліографія, член-кореспондент АН(Академія наук) (1903), син академіка А. Ф. Бичкова . У 1880 закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. У 1881 став охоронцем Відділення рукописів Публічної бібліотеки (нині ім. Салтикова-щедріна, Ленінград) і був їм до кінця життя. Продовжуючи справу батька, Би. видавав описи колекцій рукописів Публічної бібліотеки і їх поповнень в щорічних «Звітах» бібліотеки, брав участь в роботі Археографічної комісії (з 1887 її член), продовжив видання «Листів і паперів Петра Великого» (т. 5—7). Опублікував багато матеріалів про російських державних діячів і письменників 19 ст (Ст А. Жуковськом, М. А. Корфе, А. С. Пушкіні, Н. В. Гоголе і ін.). Був крупним знавцем рукописних фондів і допоміжних історичних дисциплін. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 залишався в обложеному Ленінграді і брав участь в зборі архівів загиблих або таких, що евакуювалися учених і письменників.
Літ.: Розов Н. Н., Член-кореспондент Академії наук І. А. Бичків, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення літератури і мови», 1958, т. 17, ст 4. Н. Н. Розов.
