Бещев Борис Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бещев Борис Павлович

Бещев Борис Павлович [р. 17(30) .7.1903, село Велике району Гавріло-ямщика Ярославської області], радянський державний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1959). Член КПРС з 1927. Народився в сім'ї робітника. Закінчив Ленінградський інститут інженерів же.-д.(железнодорожний) транспорту (1935). Працював інженером, старшим помічником начальника ж.-д.(железнодорожний) станції, потім в НКПС; з 1937 — начальник Орджоникідзевськой же. д.(залізна дорога), з 1940 начальник Жовтневої ж. д.(залізниця) У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 очолював управління північно-західного напряму НКПС, був уповноваженим НКПС Ленінградського фронту, був начальником залізниці ним. В. Ст Куйбишева. У 1944 призначений заступником народного комісара, а потім заступником міністра шляхів сполучення. З 1948 міністр шляхів сполучення СРСР. Член ЦК КПРС з 1952. Депутат Верховоного Ради СРСР 4—8-го скликань. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.