Бесаєв Тазрет Урусбієвіч [р.14(27) .6.1910, селище Мастінок, Північна Осетія], осетинський радянський письменник. У 1937 закінчив інститут філософії, літератури і історії в Москві. Перша збірка віршів «Суспільний співець» вийшов в 1931. Повість «Хто кого? або Остання пригода мулли Магомета» (1933) малює класову боротьбу в Північній Осетії, повість «Борг» — боротьбу радянських людей проти фашистських загарбників. Автор романа «Надія» (1949) п'єси «Пісня про відважних» (1959), повести «Серце тому свідок» (1963).
Соч.: Цардисуадон, Орджонікідзе, 1962; Дæхизæрдæ де''вдісæн, Орджонікідзе, 1963; Сагх'азæны, Орджонікідзе, 1966; Азтæ, Орджонікідзе, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення)—Расськази і легенди, М., 1959; Зауров джерело, М., 1964.
Літ: Калоєв Р., Тазрет Бесаєв, в кн.: Нарис історії осетинської радянської літератури, Орджонікідзе, 1968.
