Берн (йому. Bern; франц.(французький) Berne), столиця Швейцарії. Адміністративний центр кантони Берн. Розташований в центральній частині країни на обох берегах долини р. Ааре, що глибоко розрізає, на висоті 572 м-коду над рівнем морить. Клімат помірний континентальний; середня температура січня —0,4°С, липня 20,4°С; опадів 852 мм в рік. Населення 166,8 тис. чіл. (1968), з передмістями 255 тис. чіл.
Міське управління. Орган місцевої самоврядності — Велика рада, що обирається в Би. і його передмістях громадянами чоловічої статі. Безпосереднє управління містом здійснює виборна Громадська рада на чолі з міським президентом.
Історична довідка. Би. заснований в 1191. У 1218 став вольним імперським містом. У 1353 увійшов до Швейцарської конфедерації. У 1415 приєднав до своїм володінням Ааргау, в 1536 — В (Ваадт). У 1528 в Би. була проведена Реформація. Боротьба бюргерів, міського плебейства і селян підлеглих Би. територій проти того, що посилився в 17—18 вв.(століття) міського патриціату виливалася в багаточисельні повстання (Селянська війна 1653, повстання 1723, Генци змова 1749 ), жорстоко що пригнічувалися. Із заняттям Би. французькими військами (1798) влада в місті перейшла до буржуазних елементів, Ааргау і В отримали незалежність. У 1813 владу патриціату була відновлена (існувала до 1830). З 1848 Би. — столиця Швейцарії. На початку 20 ст був одним з центрів російської революційної еміграції. З вересня 1914 по лютий 1916 в Би. жив і працював Ст І. Ленін. З 27 лютого по 4 березня 1915 в Би. відбувалася конференція закордонних секцій РСДРП.
Економіка. Би. — важливий транспортний вузол (6 же.-д.(железнодорожний) променів, аеропорт і ін.), що має транзитне значення. Переважно адміністративне місто, а також місце діяльності ряду міжнародних організацій (бюро Усесвітнього поштового союзу, Міжнародного союзу телезв'язку, Міжнародного союзу охорони авторських прав, Міжнародного транспортного союзу і ін.). У Б. знаходиться Національний банк. У індустріальному відношенні Б. поступається таким швейцарським містам, як Цюріх і Базель. Тут є електротехнічне і точне машинобудування (телефон, устаткування, електроапаратура, поліграфічні машини і ін.), текстильна, трикотажна, харчова (в т.ч. консервна, борошномельна, шоколадна, пивоваріння) промисловість; деревообробка; поліграфічна справа. Б. — крупний центр міжнародного туризму. Університет (заснований в 1834); Національна швейцарська бібліотека. Музеї: Швейцарський Альпійський, Історичний, Природній історії, Художній і ін.
Архітектура . Розташована на півострові, утвореному річкою, стара частина Б., із залишками середньовічних зміцнень (з Годинною баштою, 15 ст), аркадами уздовж вузьких паралельних вулиць, з житловими будинками у стилі барокко і фонтанами 16 ст з розфарбованими статуями, сполучена з новими районами багаточисельними мостами. Головні архітектурні пам'ятники: позднеготічеський трехнефний собор святого Вінцента (1421—1588) і ратуша (1406—17), барочна церква Святого духу (1726—29), парламент (1852—1901).
Літ.: Feller R., Geschichte Berns, Bd 1-3, Bern [1946—55]; Buchli H., Lerch C., Berne, reine de villes suisses, Berne, 1946.
