Березко Георгій Сергійович [р. 25.8(7.9) .1905, Вільна], російський радянський письменник. Учасник Цивільною і Великою Вітчизняною воєн. Закінчив історіко-етнологічній факультет МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1927). Почав друкуватися в 1942. Автор повістей «Червона ракета» (1943), «Командир дивізії» (1944), «Ніч полководця» (1946, на її основі — п'єса «Мужність», 1948), що малюють героїзм радянських людей в захисту Батьківщини. У романі «Мирне місто» (ч. 1—2, 1951—54) показана згуртованість народу, що відображає натиск німецько-фашистських військ в перший період війни. Роман «Сильніше за атом» (1959, фільм «Стрибок на зорі», 1961) присвячений мирним дням Радянської Армії. Автор п'єси «Ось я йду!» (1958, нова редакція — «Відплата», 1960). У 1963 опублікував повість «Любити і не любити» (фільм «Негасиме полум'я», 1964), в 1967 — роман «Незвичайні москвичі». Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Ізбр. повести і розповіді. [Вступ. ст. І. Козлова], М., 1957: Прапор на горбі. Повести. [Послесл. І. Козлова], М., 1967.
Літ.: Нагибін Ю., Про прозу Георгія Березко, «Прапор», 1958 №6; Бабенишева С., Солдати йдуть на перевірку, «Новий світ», 1960 № 4: Нельс С., Правда сильніша, «Молода гвардія», 1960 № 7; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 1 Л., 1959.
